У Києві презентували спільний російсько-український збірник
документів “Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956 рр.”
Це перша наукова публікація щоденників митця за цей період.
До недавнього часу щоденники знаходилися на закритому зберіганні у фондах
російських архівів, тому що вдова режисера Юлія Солнцева заповіла не відкривати
їх до 2010 року.
У щоденниках цього періоду Довженко докладно описує
історичні події: приєднання західної України до СРСР, початок Великої
Вітчизняної війни, окупацію України німецькими військами, визволення України,
післявоєнні роки і смерть Сталіна.
Текст записів переданий в авторському викладі українською і
російською мовами, збережено авторську орфографію і пунктуацію. Найцінніші — 74
записні книжки режисера зі щоденниковими записами, сценаріями, оповіданнями і
статтями.
Вперше щоденникові записи режисера опублікували повністю і в
тому порядку, в якому вони записані. Всі записи вперше скурпульозно
прокоментовані.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
В державному архіві в Києві є фонд Довженка під номером 690
— він містить 350 документів.
Голова державної архівного служби України Ольга Гінзбург
каже, що просила російську сторону, щоб книга була надрукована саме в Україні:
“Це велика робота, яка народилася нашою спільною працею
з російськими архівами. Для мене дуже трагічними виявилися думки його
душі”.
“Мені було 19 років, коли я прочитав щоденник Довженка.
Він перевернув мене, якісь орієнтири дав духовні в ті часи” — каже голова
Національної Спілки кінематографістів Сергій Тримбач.
Заступник директора Російського державного архіву літератури
і мистецтв Галина Злобіна зазначає, що творчий архів Довженка складався у три
періоди.
“Документи Довженка київського періоду були втрачені в
його київській квартирі. Юлія Солнцева по крупинках збирала опубліковані вперше
замітки і робила ксерокопії. Після смерті Довженка Юлія Солнцева передала в наш
архів весь творчий архів режисера і поставила умову, що документи особистого характеру
не можуть бути відкриті протягом 50 років. Тепер цей час минув, і ми можемо їх
опублікувати”.
На другому поверсі Центрального державного архіву-музею
літератури і мистецтва України облаштований меморіальний кабінет Довженка. У
ньому зібрані речі митця, зокрема меблі з квартири його сестри Поліни, у якої
він часто зупинявся, а також Довженкові і книжки, чорнильні ручки, шафи.