У затишному приміщенні Укрінформу відбулася презентація книги відомої української письменниці Світлани Короненко «Біблія борщу. Трохи з таємниць української національної кулінарії. Рецепти борщу з кулінарних, етнографічних, художніх книг 1584–2022 рр. з коментарями».
На захід завітали відомі українські митці, журналісти, вчені, шанувальники творчості пані Світлани, зокрема Павло Гриценко, Ольга Казакевич, Юлія Бережко-Камінська, Євген Клопотенко, Людмила Лисенко, Дмитро Лінартович, Марина Кобилинська, Тамара Федоренко, Микола Жулинський, Галина Дацюк, Зірка Мензатюк, В’ячеслав Гук, Іван Башняк та інші.
Модератором зустрічі був відомий український кулінар і громадський діяч Євген Клопотенко, який подякував авторці за величезну роботу над книгою, зазначивши, що історія цієї питомо української страви – борщу – вельми давня і дуже добре, що Світлана Короненко доклала значних зусиль, аби відбувся її давній задум: ця книга-дослідження. Також пан Євген підкреслив, що їжа нас єднає з минулим, а саме борщ підкреслює нашу українську ідентичність, тому це видання має важливе значення не лише для теперішнього часу, а й для майбутнього, тому треба, щоб про цю книгу знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. А ще Євген Клопотенко зауважив, що українці протягом своєї величезної історії свої страви варили і запікати, а борщ – це культура першої вареної страви, тому потрібно крок за кроком повертати свою історію, відновлювати свої замулені духовні джерела. Також пан Євген наголосив, що це видання руйнує стереотип про канонічність борщу, що нібито червоний борщ можна готувати лише так, а не інакше, а також повідомив, що планує створити Музей Борщу і Чемпіонат Борщу, щоби, наприклад, був «Борщ року України». Тобто таким робом інтегрувати цю давню українську страву у відроджувану культуру України.
Як уже повідомлялося, 1 липня 2022 року Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс український борщ до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони, а Євген Клопотенко став ініціатором цього.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Світлана Короненко зазначила, що 2020 року, коли Євген Клопотенко і його команда почали вживати рішучих заходів, аби борщ був визнаний українською національною стравою на міжнародному рівні, у неї разом із її тепер уже покійним чоловіком, відомим українським письменником Михайлом Слабошпицьким виник задум ґрунтовно дослідити цю українську страву і написати про неї книгу. Це видання виникло в умовах війни, на його створення було витрачено багато часу прискіпливих досліджень українських і закордонних джерел. Росія намагалася ще з давніх-давен привласнити собі цю страву. У цій книзі, підкреслила письменниця, понад 900 рецептів борщів та їхніх описів із майже 200 українських, польських, білоруських і російських кулінарних, етнографічних, популярних та художніх книг 1584–2022 років.
Директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ Микола Жулинський висловив щиру подяку панові Клопотенку за боротьбу на міжнародному рівні за наш український національний маркер – борщ, а також підкреслив, що Світлана Короненко втілила в життя величезний труд, який опирається на архівні матеріали і вражає системністю дослідження всієї історії українського борщу, тому ця книга – це національна енциклопедія борщу.
Науковиця Ольга Козакевич додала, що ця праця вражає своєю колосальністю, це культурний символ, код, маркер, чинник національної ідентичності, тому ця книга цікава кожному, кому небайдужа історія України.
Письменниця і громадська діячка Людмила Лисенко зауважила, що понад 1500 сторінок книги – це титанічна робота, це подвиг – літературний і публіцистичний, а тому це видання є національним культурним суспільним явищем.
Український актор, воїн і письменник Дмитро Лінартович додав, що в цю книгу вкладено шмат любові, це видання – ознака ідентифікації нашої нації, це та поліфонія й палітра, де ти можеш виявити свій характер.
Директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко привітав авторку, зазначивши, що це було важке творче випробування, а пані Світлана – це людина, що має потужну творчу енергію у подоланні перешкод. Він додав, що ми живемо в епоху утвердження у українців українських скрижалей, а ця книга – це спроба створення явища матеріальної культури, яка переростає в культуру духовну, це явище, яке живе повноцінним нашим життям, це показник нації, це основа нашого життя і його продовження, борщ – це інструмент і символ нашого єднання і відродження нашої нації в цих складних умовах, це символ нашого утвердження.
Також на заході виступили: українська письменниця Зірка Мензатюк, яка зазначила, що борщ – це страва, яка має стати світовою; колишній мер міста м. Борщів (Тернопільська обл.) Іван Башняк додав, що ця книга об’єднає українців по всьому світу; українська письменниця Юлія Бережко-Камінська зауважила, що це колосальна подія, ґрунтовне професійне дослідження, це як історична довідка про нашу націю, потрібно повертати в Україну традиції, розпорошені по світу, щоб ми розуміли себе і свої традиції; а співзасновниця громадської організації «Інститут культури України» Марина Кобилинська підсумувала, що «м’яка сила культури» – це дуже важливо для нас, а цю книгу можна взяти за кордон і зацікавити іноземців нашою історичною стравою, бо це як маркер нашої ідентичності.
У Києві попри жах війни і ракетних обстрілів відбулася знакова подія: презентована книга-дослідження нашої історичної страви – борщу, яка лишиться у віках для наших нащадків не тільки як символ нашої духовної та матеріальної спадщини, а і як символ нашої боротьби за нашу свободу і самоствердження.
Пресслужба НСПУ
Фото – Пресслужба НСПУ