У Будинку письменників НСПУ відбувся вечір пам’яті автора знаменитого роману «Меч Арея» Івана Білика

444

У Будинку письменників НСПУ відбувся творчий вечір, присвячений вшануванню пам’яті Івана Білика – 1 березня відомому прозаїку та історику, «ковалю пам’яті народної», виповнилося б 90 років. Про це повідомляє nspu.com.ua.

Відкрив захід заступник голови Київської організації НСПУ Борис Пономаренко.  Про перевидання роману «Меч Арея» розказав поет Станіслав Бондаренко. На жаль, авторські права покійного Івана Білика та права його правонаступниці – сестри Олександри Кравець — часто порушуються, адже відомо про нелегальне видання кількох романів відомого прозаїка. Станіслав Бондаренко багато років поспіль займається відстоюванням справедливості та має намір довести справу до кінця, щоб пані Олександра могла отримувати роялті від продажів.

«Найближчим часом легальне видання «Меча Арея» можна буде замовити на сайті видавництва «Український пріоритет». Це буде  чисте і легальне видання. Ми багато робимо, зокрема директор цього видавництва Володимир Шовкошитний, щоб книжка була видана і розповсюджувалась як належне, бо це шедевр української прози. Сподіваюсь, ми таким  чином зможемо бути достойними пам’яті такого «коваля української пам’яті народної» як Іван Білик», — сказав Станіслав Бондаренко.

Олександра Петрівна Кравець, сестра Івана Білика, розповіла гостям заходу про роман «Яр», який налічує 800 сторінок. Сестрі прозаїка вже після його смерті пощастило натрапити у мережі Інтернет на великий відкук одного з читачів роману, який сказав, що прочитав «Яр» на одному диханні – за три дні. «Це твір про пошук і зростання особистості між жерновами двох тоталітарних режимів», — зазначила вона.

Володимир Петрук, голова Творчого об’єднання  публіцистів Київської організації НСПУ, розповів присутнім про своє знайомство з Іваном Біликом, а також про те, як народилась ідея роману «Меч Арея»: «Є різні історичні версії, хто такі гуни, але Білику подобалася та, в якій гуни все ж таки є попередниками слов’ян». В кабінеті Івана Білика на стіні висіла величезна карта, на якій він робив позначки пересування племен готів і гунів. Відразу після видання роман став бестселером, але в 1972 році його заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники забрали з книгарень та знищили 5 тисяч примірників з 65 тисяч накладу. Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції «Літературної України», і лише після майже чотирьох років безробіття йому вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкар». Про переклади Білика та його роботу у «Всесвіті» розповів поет і перекладач Олександр Божко.

Виступав також поет Анатолій Качан, який теж торкнувся болючої теми порушення авторських прав Івана Білика.

Модерувала захід Злата Артюшенко, надаючи коментарі по кожному виступу. Вона також розказала про недописаний Іваном Біликом роман «Житіє святого Іоанна».

Наприкінці вечора відбувся перегляд документального фільму-інтерв’ю, записаного у 2007 році — гості мали змогу послухати самого Івана Білика.

Справжній «коваль пам’яті народної» Іван Білик через свою творчість і сьогодні відкриває для своїх читачів великий обшир для роздумів та продовження пошуків.

Прес-центр НСПУ

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!