Турборежим для Шевченківської премії: замість «архаїчності і совковості» — «розгерметизація»

9 березня в Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка відбудеться церемонія нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. «Лауреатів обирало оновлене журі. Саму нагороду теж радикально перезавантажено, надано їй нового змісту зсередини і нового значення та звучання ззовні», — повідомив під час пресконференції в Києві голова комітету Нацпремії Юрій Макаров. І зауважив, що до обрання на цю посаду три роки працював у складі комітету попереднього скликання. І вже тоді намітилися суттєві змістовні зрушення.

Про «радикальне перезавантаження» Шевченківської премії пише Оксана Малолєткова в ukurier.gov.ua.

Юрій Макаров зауважив, що до минулого року премія стосувалася передусім державних інституцій і тих людей, які безпосередньо отримували медалі й чималу грошову винагороду.

«Казати, що це була подія суспільного звучання, було б перебільшенням. Ми виходили і виходимо з того, що премія — інструмент культурної політики держави, визначає напрями, тренди і персоналії, які, на особисту думку членів журі, є принциповими, перспективними, визначають розвиток української культури й ментальності на наступні роки.

Так, уникнути суб’єк­тивізму неможливо, але важливо, щоб він генерувався людьми, здатними піднятися над ситуацією, просякнутими правильними цінностями, які відчувають завдання і виклики, що стоять перед суспільством. Ось на такому рівні осмислення хотілося б працювати з цією премією. Звісно, завжди будуть незадоволені членами комітету, особливо в нашому суспільстві з його тотальним браком довіри. Але жодних меркантильних мір­ку­вань щодо кандидатів на премію в членів журі за кілька місяців роботи не фіксував. Тобто підібралися люди, які дивляться на культурну ситуацію з висоти цілої України», — зазначив голова комітету.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Як підкреслила заступниця міністра культури, молоді та спорту Світлана Фоменко, було визначено, що премія має розгерметизуватися, стати прозорою і близькою для суспільства. І обрання членів комітету відбувалося за новими критеріями та принципами.

«Усі кандидати, які погоджувалися відгукнутися на запрошення міністерства увійти до складу комітету, мали підписати декларацію доброчесності. Ще один критерій — це сталість професійного розвитку. Тобто протягом останніх п’яти років людина повинна мати певні здобутки. Також критерієм стало міжнародне визнан­ня, стипендії, премії, нагороди, критичні та творчі відгуки. Міністерство запрошувало п’ять кандидатів, які потім разом обирали ще десятьох», — уточнила вона.

Генеральний директор директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента Вероніка Селега зауважила, що, коли наприкінці минулого року стали обговорювати шляхи популяризації та підвищення значимості Нац­премії, були різні думки, навіть протилежні. Було проведено опитування 70 представників галузі культури і 100 — з абсолютно різних сфер з різних областей країни щодо асоціацій і знань про премію.

«У галузі культури думка зводилася до того, що премія своя для своїх. Опитувані могли назвати одного-двох членів комітету, торішніх лауреатів. Щодо другої групи опитаних, то відповідали, що не знають, що премія — державна нагорода, вважаючи, що йдеться лише про літературу. Деякі вчителі назвали Олеся Гончара і Павла Тичину серед лауреатів премії. Ось із такими знаннями про неї і почалася робота. Однозначно одразу не можна повністю змінити премію, популяризувати, але процес пішов. Аби поліпшити комунікацію не лише в шевченківські дні, а й упродовж усього року, відкривають сторінки премії у фейсбуці та інстаграмі», — повідомила Вероніка Селега.

Ребрендингом премії 2,5 місяця займалася креативна агенція ISD Group. Створено новий логотип премії, їй відведено роль прожектора митців, аби їх знали українці та могли розповісти іноземцям про тих, ким пишається Україна. Креативний директор ISD Group Віктор Шкурба каже: «Якщо серед характеристик премії раніше були архаїчність, совковість, брак медійності, то тепер це щось сучасне, якісне й українське. Місія премії — визначати найзначніші та найвагоміші твори сьогодення й доносити їх до максимально широкої аудиторії, засвітити твори номінантів та лауреатів, зробити шевченківське синонімом якості. Премія — це про нове, яке заряджає енергією українську культуру. Тобто це про новаторство, сміливість, динамічність, що змінюється щороку, унікальність, а не про щось однотипне, що повторюється рік у рік».