Шість українських п’єс отримають англійський переклад і будуть презентовані в Великій Британії

486

Конкурсна комісія відібрала шість творів українських драматургів на підставі рейтингового оцінювання. Тексти-переможці будуть перекладені англійською мовою та згодом презентовані у Великій Британії у форматі перформативних читань та вистав. Про це повідомляє ui.org.ua.

 

П’єсами-фіналістами Драматургічного конкурсу 2021 стали: 

  • Драма «Хлібне перемир’я» Сергія Жадана
  • Лібрето до опери «Пеніта ля трагедія» Тетяни Киценко
  • Сімейна сага «Мать Горького» Лєни Лягушонкової
  • Пластично-поетичний трилер «Час пілатесу» Ольги Мацюпи
  • Драмеді «Тіндерленд» Ірини Серебрякової
  • Драма «П’ять пісень Полісся» Людмили Тимошенко

«Є перша хороша тенденція – нарешті драматург розуміє, що треба звертати увагу на тут і зараз, на сучасність, бачити навколо себе той світ, яким він є і давати фідбек подіям, що відбуваються. Можливо це сталося завдяки критеріям і вимогам, встановленим у цьому конкурсі. Тобто, можливо, Український інститут задає своєрідний модус розмови. Для мене це був приємний досвід, мушу зазначити, що рівень осмислення важливих тем для суспільства значно виріс, на мою особисту думку, порівняно із тими текстами, які я читав раніше в інших конкурсах», – зазначив Павло Ар’є, шеф-драматург Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, сценарист, режисер, член конкурсної комісії Драматургічного конкурсу.

Короткі анотації п’єс-переможниць

Драма “Хлібне перемир’я” Сергія Жадана (рік створення – 2020)

Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним? Як вибиратися пастки, до якої сам себе загнав? Кому можна розповісти про найважливіше, якщо мову зламано, а вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому?

Події п’єси «Хлібне перемир’я» відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті поступово перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради й недовіри, сповнену комічних слів і трагічних сенсів, поєднувати які так досконало вміє Сергій Жадан. Війна триває, і жодне перемир’я не здатне загоїти завданих ран: вони й далі нитимуть, назавжди змінюючи життя людей, які зовсім не збиралися воювати.

 

Драма “П’ять пісень Полісся” Людмили Тимошенко (рік створення – 2021)

П’єса складається з п’ятьох новел, пов’язаних одною місцевістю – північним Поліссям і тривають в часовому просторі з 1940 до 2020. Перша новела “Баба Макбет з Гладковичей” оповідає про драму, що розгорталася у поліській родині у 1918 році, яку ми чуємо з діалогу баби Агафії і діда Адама, що відбувається у 1940 році на їх сільському подвір’ї. У старого подружжя отруїли собаку і вони сперечаються, де його поховати. Друга новела “Піджак і годинник” відбувається у 1959 році у поліському СІЗО. Молодого чоловіка обвинувачують у зухвалому вбивстві випускника заради швейцарського годинника і піджака. Підозрюваний відмовляється від усіх звинувачень, але йому не вірять, бо він не місцевий. Третя новела “День танкіста” відбувається у громадській лазні у 1973 р. Літні втомлені жіночки намилюють одна одній спини і балакають про трагічну подію, що сталася у містечку на день танкіста. Начальник зв’язку – підполковник Радянської армії вистрілив собі у голову на очах у своєї молодої і красивої дружини, залишивши сиротами двох дітей. Четверта новела “Оксанка” переносить глядача у 1997 рік, у закинуту солдатську казарму. Двоє підлітків – Андрій і Оксана організували самовикрадання Оксани з метою отримання грошей від її батьків – заможних офіцерів. Але все пішло не так. П’ята новела “В гостях у Головихи” проходить у наш час (2020 р.). Дві ввічливі і скромні дівчини з великими наплічниками заходять у сільській магазин, в глушині, де відсутній мобільний зв’язок, аби випити ранішню каву. Господиня магазину – Головиха – окрім кави залишає їх поїсти гречаного супу і випити її самогонки. Вона підозріло ставиться до подорожніх, бо в їх місцевості йде незаконний видобуток бурштину і берилію. Дівчата не проходять “детектор брехні” Головихи і тепер їм загрожує бути згодованими свиням.

 

Пластично-поетичний трилер “Час пілатесу” Ольги Мацюпи (рік створення – 2017)

У головної героїні Інни день народження. Вона мешкає в Києві і до неї в гості приїжджають батьки з іншого міста. Ввечері під час святкування вони мають познайомитись з нареченим дочки -Йосипом, який нещодавно повернувся з АТО. До вечора є трохи часу і батьки вирішують прогулятися містом, купити подарунок і відвідати місце, де вони колись познайомились -«Будинок з ромашками» на Златоустівській у Києві (зруйнований у 2016 році). Інна натомість йде на заняття пілатесу. Однак, ця повсякденна історія радісного дня однієї сім’ї перетворюється на абсурдний хоррор, сповнений насильства, ретравматизації і болю. Коли ж усе пішло не так? Вправи пілатесу для жіночого тіла перестають просто покращувати фізичне здоров’ я, а стають репресивним естетичним інструментом краси. Жіноче тіло, яке постійно піддається об’єктивації, стає фантомом зруйнованих будинків, відголоском близької і далекої війни, стає межею між Еросом і Танатосом і медіумом, який вписаний у палімпсести міського (і нетільки) простору. Маргіналізований жіночий голос, який в культурі завжди був символом жертовності, стає криком, який, аби стати почутим і побаченим, може прийняти вигляд естетики суцільної руйнації.

 

Сімейна сага “Мать Горького” Лєни Лягушонкової (рік створення – 2019)

V та W (дві персонажки, одна людина) розповідають про Діянку, котра живе у невеликому смт на кордоні з Росією, пригадують своє дитинство і родину. Починається дія з 70-х років, коли Діянка йде на танці і знайомиться з красивим греком. Грек залишає Діянку, бо не може вжитися з її батьками – заможними людьми, які торгують овочами, здобреними лайном. У Діянки народжується хлопчик Женя, з цього часу все її життя присвячене синові.

 

Лібрето до опери “Пеніта ля трагедія” Тетяни Киценко (рік створення – 2019)

Чотири жінки, названі іменами музичних інструментів, розповідають про спокійне, стабільне життя в «санаторії». Тут є все необхідне для життя, тільки трохи нудно. Аби розважити себе героїні розповідають про своє життя. У кожної власна історія, але всі чотири мають дещо спільне – те, що привело їх сюди, – вбивство.
Санаторій виявляється колонією. Героїні – засудженими на довічне ув’язнення. Залишок життя вони приречені провести у «зоні в зоні». В чому ці жінки знаходять надію і чи мають вони на неї право?..

Драмеді “Тіндерленд” Ірини Серебрякової (рік створення – 2021)

Три подруги шукають кохання у сучасному цифровому світі. Під час цих пошуків вони переосмислюють не свої ролі як жінок у сучасному світі, а також роль технологій у стосунках, травми свого минулого неоднозначні мотиви дружби, що пов’язує їх між собою.

 

Transmission.UA: drama on the move“ — програма підтримки перекладу та постановки сучасної української драми у країнах Європи. Реалізація відбудеться у трьох країнах – Польщі, Німеччині та Великій Британії протягом 2020-2022 рр.

 

Ідея впровадження програми виникла у зв’язку зі слабкою представленістю сучасних українських театральних текстів на сценах європейських театрів, відсутністю перекладів новітніх театральних текстів, негативною стереотипізацією України, ізольованістю українського театру і драми у європейському гуманітарному середовищі та відсутністю українського дискурсу у європейському театральному контексті.

 

Партнером програми “Transmission.UA: drama on the move. United Kingdom” є Британська Рада в Україні.

 

Британська Рада  — міжнародна організація Сполученого Королівства, мета якої полягає у поглибленні культурних зв’язків та освітніх можливостей. Ми сприяємо дружному діалогу та кращому порозумінню між людьми у Великій Британії та в інших країнах.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?