Сергій Плохій: без Чорнобиля неможливо уявити розпад Радянського Союзу

310

Історик і директор Українського інституту в Гарварді Сергій Плохій – один з найгучніших і авторитетних проукраїнських голосів на міжнародній арені. За останні роки світ побачили кілька його книг, присвячених як української історії загалом, так і її найважливіших подій. Одна з найгучніших – “Брама Європи, історія України від скіфських воєн до незалежності”, яка запропонувала цільне сучасне бачення безлічі історичних фактів і подій нашої країни. Не менш новаторською стала і книга Плохія “Чорнобиль: історія трагедії”  , присвячена Чорнобилю, в основу якої лягли спогади очевидців і дані з раніше не опублікованих архівів КДБ, і яку відзначили премією Baillie Gifford Prize – престижною британською літературною премією в жанрі нон-фікшн.

focus.ua оприлюднив текст інтерв’ю з С.Плохієм, в якому історик ділиться своїми міркуваннями щодо проблематики ядерної безпеки в контексті чорнобильської трагедії.

За словами С.Плохія, ця тема цікавила його давно. «Мені ж як історику було необхідно, щоб відкрилися архіви КДБ і з’явилася можливість працювати з документами – сказав він зокрема. — Коли це сталося, я приступив до роботи. Почав з читання книги Світлани Алексієвич “Чорнобильська молитва”, але в якийсь момент відклав її, оскільки емоційно це було дуже важко, пов’язано і з особистими переживаннями. Наступний підхід до написання книги я зробив в момент, коли почалася Революція гідності, а потім – і війна, тоді стало зрозуміло, що настав час писати іншу книгу. Так з’явилася “Брама Європи” – твір, який я не планував писати, але яке виявилося потрібним для того, щоб розповісти світові про Україну».

«Я ставив перед собою завдання, — зазначив С.Плохій, — занурити історію про Чорнобиль в український радянський контекст, який для міжнародної аудиторії, на жаль, втрачається і розмивається. Чорнобиль був для них якоюсь подією поза часом і простором, і я хотів його повернути в той культурний, політичний, соціальний контекст, де він стався. Тому що тільки так можливо зрозуміти, що сталося».

За словами історика, Чорнобиль зробив величезний вплив на розвиток ядерної енергетики в світі. Спочатку цей ефект був в Україні, де на державному рівні прийняли рішення про закриття будівництва нових ядерних станцій, а потім і ядерних реакторів в цілому. Але потім Україна знову вирішила розвивати ядерну енергетику. Сьогодні з неї видобувається понад 50% енергії в Україні.

«Люди хотіли знати правду про Чорнобиль, запит був “покажіть карти, озвучте рівень радіації!” – зазначає С.Плохій. — І це не про кризовий менеджмент, а про розуміння, що ми жили в країні тотальної брехні і несвободи. Чорнобиль таке усвідомлення посилив у сто крат. Це збіглося з часом гласності (Чорнобиль фактично її і почав) – влада вже більше не могла ігнорувати голос народу».

«На цій хвилі виникає рух за незалежність Литви – литовці мобілізуються навколо власної ядерної станції – ділиться своїми міркуваннями С.Плохій, — Аналогічна ситуація сталася і в Україні. Чому дві ці мобілізації цікаві і важливі в історичному контексті? Тому що Литва – перша республіка, що проголосила незалежність від СРСР в березні 1990 року. А після того як Акт про незалежність приймає Україна, Союз розпадається. Тобто без Чорнобиля неможливо уявити розпад Радянського Союзу. Він би, звичайно, все одно стався, але Чорнобиль свою історичну роль тут зіграв».

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!