«Порівняти антисемітизм в Україні і в Європі, то ми живемо в раю. Україна дає приклад» – рабин Вольф

1626

Україна дає кожній людині жити за своїми релігійними правилами, якщо це не суперечить державному закону. При цьому кожен тут може сам обирати – жити релігійним життям чи світським.

Як повідомляє ukrrain.com, про це говорить в інтерв’ю журналу “Країна” Авраам Вольф, який очолює єврейську общину “Хабад” в Одесі. Випускникам своїх навчальних закладів рабин радить поєднувати це і не відступатися від віри.

У громаду “Хабад” в Одесі входить близько 30 тис. людей. Мають свою мережу навчальних закладів.

Що сказав в інтерв’ю рабин Авраам Вольф:

“Україна дає кожній людині жити за своїми релігійними правилами, якщо це не суперечить державному закону. Не в кожній країні так просто відкрити національні школи. А тут цілий закон регламентує це. У мене багато друзів живуть по світу, де це неможливо зробити. Україна відкрита. Де ще президент зробив єврейські і мусульманські свята державними?”

Цитати рабина:

  • Кожного випускника після релігійного навчання я підштовхую йти за його світською спеціальністю, займатися своєю справою. Бути музикантом, айтішником. Щоб людина не проводила все життя в общині. Живи у світі, одружуйся, працюй. Але приходь на ранкову, денну, вечірню молитву. Дотримуйся суботи. Всі заповіді виконуй.
    Бог – це гармонія. Він не хоче, щоб ми були бідні і голодні. Він хоче, щоб ми жили добре, але правильно. А коли хтось каже, що Бог лише у синагозі, не розуміє його суті.
  • Думаю, у нас найбільш об’єднана община не тільки в Україні, а й у єврейському світі. Так щоб була не тільки синагога, а й така кількість програм. Для жінок до пологів, після пологів, дитячі садки, молодші школи, старша школа, релігійна, єврейський університет, програма для навчання студентів. І два дитячих будинки-пансіонати для хлопців і дівчат. Єврейська вища духовна семінарія. Будинок пристарілих. Є кладовище. Така кількість закладів є, може, ще в одній чи двох общинах світу.
  • Я допомагаю людям міняти їхнє життя. Для цього мене Бог послав у цей світ. Пояснюю, як правильно і добре жити. Людина чує й усвідомлює. Міняє звички, поведінку. Це важка праця. І якщо мені вдалося одній людині допомогти змінити життя – я переміг.
  • Сказати, що тут немає антисемітизму – це дурниці. Він є побутовий. Іноді на вулиці, між сусідами. Іноді я це відчуваю. Не звертаю велику увагу. Тут немає державного антисемітизму. Навпаки – є підтримка. Це важливо.

Друге – порівняти антисемітизм в Україні і в Європі, то ми живемо в раю. Я ходжу тут з кіпою, цицитом, у сюртуці з талітом по вулиці. У Брюсселі так страшно ходити. Так само в окремих районах Парижу.

  • Страх іноді гірший за відсутність грошей. Є багаті, які бояться, бо не знають, що буде завтра. Не сплять. Переживають, чи будуть здорові. Є історія зі старої єврейської книги. У місті була пандемія. Рабин вийшов на вулицю і зустрів Ангела Смерті. Запитав, скільки людей той збирається забрати. П’ять тисяч, відповів. Епідемія пройшла. Вони знову зустрілися. Рабин запитує: “Ти ж обіцяв забрати п’ять, а забрав 15”. “П’ять тисяч померли від хвороби, а 10 – від страху”.

“Рабини США, Канади, Австралії, Європи заздрять білою заздрістю свободі, можливостям та успіхові українських колег. Майже ні в кого немає своїх шкіл, так багато вірян у синагогах і взагалі синагог. Україна дає приклад. Ми зустрічаємося раз у рік. Їдуть тисячі рабинів Хабад у США. Цього року це було в zoom. Я не пам’ятаю за останні 30 років, щоб Україна не була однією з головних тем: як ми працюємо, як перейняти наш досвід, як досягти такого ж успіху._ – підкреслив Авраам Вольф.

Довідково

Авраам ВОЛЬФ, 50 років, рабин. Народився 23 квітня 1970-го в ізраїльському місті Кір’ят-Малахі. Повне ім’я Авроом бен Шалом-Дов-Бер Вольф. Батько був заступником керівника управління з координації діяльності навчальних закладів руху ”Хабад”. Навчався в релігійних школах Єрусалима, Мигдаль га-Емека. Також у Нью-Йорку. Служив в Армії оборони Ізраїлю. 1992 року переїхав в Україну. Керував єврейською громадою Херсона. У липні 1998-го обрали головним рабином Південноукраїнського регіонального об’єднання юдейських громад. У серпні того ж року очолив Одеську юдейську релігійну громаду ”Хабад” і Одеське товариство єврейської культури. Видає газету ”Шомрей Шабос”. Заснував і керує навчально-виховним комплексом ”Хабад-Одеса”. Посланець Любавичівського ребе. Входить до складу опікунської ради Південно­українського єврейського університету. 2011 року врятував брата Йосефа-Іцхака від теракту. Той мав летіти з Одеси в Москву. Попросив його обрати непрямий рейс, зробити пересадку в Києві. Той приземлися в аеропорту ”Домодєдово” за 30 хвилин після вибуху. Загинули 36 осіб. Із дружиною Хаєю мають вісьмох дітей – двох дочок і шестеро синів. Родина Хаї походить з України. Її прадід був рабином у синагозі, де зараз служить Авраам.

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!