Оксана Забужко: «Сестри Рiчинськi» Ірини Вільде — найкращий роман в українській літературі ХХ століття

Письменниця Оксана Забужко не може сказати, поряд з книжками
яких авторів вона бачить свою творчість. Однак їй хотілося б, щоб її книжки
стояли на одній поличці з книгами Ірини Вільде та Лесі Українки. Про це
письменниця сказала в інтерв’ю ІА «Наголос».

«Коли мені кажуть, що «Музей покинутих секретів» – перший
великий епос в українській літературі, я кажу «Ні, не перший», тому що є
«Сестри Рiчинськi» Ірини Вільде. Давайте визнаємо, що це – найкращий роман в
українській літературі ХХ століття», – сказала письменниця.

О. Забужко також зізналася, що на її становлення вплинула
Леся Українка.

«Ідеальнішої школи на постановку інтелігентного жіночого
голосу, як у 12-13 років, хворіючи, читати перед дзеркалом «Каcсандру», мабуть,
не може бути. Усі базові сюжети європейської міфології, котрі Леся Українка
переклала на свій голос, зіграли у моєму становленні дуже важливу роль», –
зазначила вона.

Також письменниця висловилася щодо шкільної програми з
літератури: “Ситуація у нас зараз виглядає так, що література – сама по собі, а
шкільна програма – сама по собі. Літературознавці досі не домовилися про
літературний канон, тобто про те, в якому ієрархічному порядку мають бути
розставлені автори та їхні твори на тих уявних полицях, які творять культуру”.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

О. Забужко пояснила, що, на її переконання, культура — це не
кількість прочитаних книжок, це полиці, на яких ті книжки мають стояти.

«Усіх книжок прочитати неможливо. Але читаючи щось нове,
важливо знати, з чим його пов’язати, з чим його асоціювати і співвіднести –
умовно кажучи, на яку полицю це поставити», – розповіла вона.

«А наша шкільна програма і загалом культурний простір схожі
на купу звалених книжок. Їх ніби винесли з льоху, скинули, а ви вже обирайте,
що кому до вподоби», – сказала письменниця.