День 3 квітня для
багатьох пройшов під знаком його зорі, адже це був не просто день народження
видатного українця, а ювілейна дата — Олесеві Терентійовичу виповнилося б 95!
Просвітління його
зорею торкалося не лише столиці, бо магія й магніт творчості непересічного
прозаїка давно притягує українців з усіх куточків — і не лише Європи. Але
почнемо зі столиці, де в переповненому залі Будинку літераторів цього дня
вручали аж дві премії Гончара.
Для якоїсь частини
шанувальників творчості письменика ранок почався з покладання квітів на могилі
Олеся Терентійовича на Байковому цвинтарі, а о 13-й відомі колеги, вчені та
молоді лауреати премії його імені поклали квіти до пам’ятника, що неподалік
будинку, де жив автор «Собору» й «Прапороносців» — поряд з вулицею Гончара. Тут
серед присутніх говорили щирі слова про класика голова НСПУ Віктор Баранов,
академік Микола Жулинський, вірна соратниця майстра Валентина Данилівна Гончар,
голова Київської організації НСПУ Михайло Сидоржевський, вчені Дніпропетровського
національного університету, який носить його ім’я.
Дійство в Будинку
літераторів цього разу було теж особливо зворушливим і зірковим, так би мовити.
І не лише тому, що в президії зібрання Іван Драч, Валентина Данилівна, Віктор
Баранов, перший заступник міністра культури пан Кохан, а поряд з усіма — Дмитро
Павличко, Олександр Сизоненко, Петро Перебийніс, Олег Чорногуз, Петро Кононенко
(голова журі української премії Гончара) та ще десятки відомих митців. На
початку дійства було зачитано й цю цікаву телеграму зі Львова, яку надіслав Роман
Лубківський на адресу Віктора Баранова й Валентини Гончар: «Дорога Валентино
Данилівно, шановне товариство, львівські письменники, артисти, художники, вся
творча інтелігенція, шануючи великого українця Олеся Гончара ініціюють естафету
на захист рідної культури під назвою «Рік Олеся Гончара». Ця патріотична
естафета проходитиме після Львова через Звенигород, Дрогобич, Трускавець,
Нагуєвичі, Підлисся та Золочів на Бережани, Кременець, Тернопіль. Сподіваємося,
що її підтримають всі області України та наша столиця Київ. Віримо, що в травні
цього року у Львові з’явиться довгоочікуваний проспект Олеся Гончара. З
повагою, Роман Лубківський».
Ця ідея підтверджує
слова, сказані в Будинку літераторів: «всі ми тут гончарівці».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Але є тепер
«гончарівці» особливі — почнемо з наймолодших. Тож ось імена переможців конкурсу
на здобуття міжнародної україно-німецької літературної премії імені Олеся
Гончара 2013-го року:
Номінація «Поезія»:
Олена Герасим’юк
(м. Київ) — за збірку поезій «Глухота»;
Тарас Ілля (м. Київ)
— за збірку поезій «Коріння океану»
Номінація
«Проза»:
Марія Хімич (с. Тетерівка,
Житомирський район, Житомирська обл.) — за повість «Байстрючка».
Номінація
«Мала проза»:
Наталя Лиса (Ната
Чайковська) с. Смолява, Горохівський район, Волинська обл.) — новели «По суті»;
Леся Павленко (с.
Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська обл.) — за
збірку оповідань «Жоржиновий бог»
Номінація «Літературознавча
праця»:
Юрій Гай (м. Біла
Церква, Київська обл.) — за літературознавче дослідження «Письменники дивізії
«Прапороносців».
Номінація
«Публіцистика»:
Ганна Чіпко (м.
Київ) — за художньо-публіцистичні етюди «Примхи Амура».
Цього року
відзначена також «Дитяча проза» Світлани Гужви (Сторожівської) (с. Сторожове,
Чутівський район, Полтавська обл.) — за збірку «У помасі лелечого крила».
Нагадаємо, що
цю премію свого часу заснували Тетяна Куштевська зі своїм чоловіком, нвмецьким
бізнесменом і меценатом, а вручали її вже сінадцять років поспіль!
Але є іще одна.
Освячена іменем Олеся Терентійовича, а саме премія Всеукраїнського фонду
відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся
Гончара.І тут два лауреати: Олександр Шовтута (народився, жив і працював у
селищі Дослідницьке, Васильківський район, Київська обл.) — за збірку вибраних
поезій «Дзвони врятованого сонця» (посмертно). На жаль, через трагічний випадок
поет рано пішов із життя, тож премію отримувала його мама.
Є іще один, чи не найвідоміший
з усіх лауреатів цієї премії — дослідник літератури Віталій Абліцов – за
книжку про непрості стосунки Олеся Гончара з Юрієм Шерехом (Шевельовим).
Вечір був
інкрустований музичною класикою – від Бетховена й Шопена до Рахманінова й
Мирослава Скорика. Їхні твори чудово виконували народна артистка України
Людмила Марцевич разом зі своїми учнями – студентами національної музакадемії.
Богдан ГРИГОРЕНКО