Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зафіксував інформаційну атаку на історика Олександра Алфьорова, призначеного на посаду директора Українського інституту національної пам’яті.
Як пише istpravda.com.ua, про це повідомили у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
За період 27 червня – 1 липня інструментами моніторингу виявлено майже 1 тисячу публікацій про призначення нового директора УІНП. Щонайменше 511 з них (тобто, понад 50%) ‒ містять облудні звинувачення Алфьорова у прихильності до нацистської ідеології і симпатіях до Адольфа Гітлера.
Понад 300 з цих публікацій розміщено на російськомовних ресурсах, орієнтованих на аудиторію у РФ, Білорусі, Молдові, Казахстані та Україні, зокрема на тимчасово окупованих територіях. Решта (понад 200) виявлених публікацій розмістили російські та проросійські ресурси, що намагаються вплинути на аудиторії у США, країнах Європи, Африки та Латинської Америки.
Базовий текст російською для подальших публікацій різними мовами було розміщено на Telegram-каналі “Украина.ру” увечері 27 червня. У публікації Алфьорова називають “нацистом”, тому що він служив у полку “Азов” Національної гвардії та Третій окремій штурмовій бригаді Збройних сил України (які російська пропаганда традиційно називає “нацистськими формуваннями”).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
“Украина.ру” ‒ це Telegram-канал однойменного російського державного ЗМІ, що входить до холдингу “Россия сегодня”. Також в атаці були залучені й інші державні медіа, зокрема RT (Russia Today).
Атака на Олександра Алфьорова є компонентою тривалої інформаційної операції РФ, спрямованої на дискредитацію України через поширення наративу про “український (нео)нацизм”. Складником цієї операції є демонізація військових підрозділів, таких як “Азов” і 3-тя ОШБр.
Сам Олександр Алфьоров пояснює, що інформаційна атака – це частина інформаційної війни. “Що важливо розуміти: Росія боїться історичної правди. Росія боїться Українського інституту національної пам’яті, який протидіє її брехливим імперським наративам. Росія боїться всього, що формує українську ідентичність і свідомість. Тому й атакує.Ми й далі будемо говорити правду. Ми й далі будемо ламати імперські міфи, називати речі своїми іменами й виводити на світло історичні факти — такими, якими вони є. Історична пам’ять — це теж фронт. І ми його тримаємо”.