На Запоріжжі декілька зрадників-медійників пішли на співпрацю з окупантами

788

Спотворена мораль, спотворені долі, людська зневага і покарання – ось що чекає мелітопольських журналістів-зрадників Олесю Грусньову, Дениса Дорофєєва і Дмитра Перевєрзєва, які пішли на співпрацю з російськими окупантами, що нищать наші міста і села, катують, ґвалтують і вбивають жінок і дітей.

До війни ці журналісти працювали в ТРК «МТВ-плюс», яка належала одіозному народному депутату України від ОПЗЖ, а нині – колобаранту і зраднику Євгену Балицькому, та в інших ЗМІ. Вони жили і працювали поруч з нами, не мали ніяких особливих труднощів. Навпаки, професійна кар’єра розвивалася доволі вдало, вони навіть були лауреатами творчих конкурсів.

Але з початком війни і тимчасового захоплення Мелітополя російськими окупантами, всі троє об’єдналися під рашистським триколором. І під керівництвом ще одного відомого мелітопольського колаборанта Олега Шостака, вірою і правдою служать ворогам-загарбникам.

Запорізька обласна організація Національної спілки журналістів України рішуче засуджує зрадників і заявляє, що прийнято одностайне рішення про їх виключення з лав НСЖУ:

«Ми переконані, всі вони понесуть згідно українського законодавства суворе покарання за свої діяння, за зраду і співпрацю з ворогом.

Принагідно згадаємо словами презирства і засудження ще одного колишнього колегу, бердянського журналіста, колишнього головного редактора газети «Город» та колишнього прес-секретаря міського голови Бердянська Павла Іщука. Він абсолютно свідомо і добровільно пішов на службу до російських окупантів, і нині, як самопроголошений заступник міського голови, відповідає за зовнішню, внутрішню політику та комунікацію із ЗМІ і громадськістю.

Додамо, що ще в перші дні тимчасової окупації бердянські журналісти, запрошені загарбниками на «співбесіди», дивувались аж надто широкій обізнаності ФСБ-шників в деталях життя і професійної діяльності кожного з них. Звідки вона – з’ясувалося доволі швидко, коли місту був представлений новоспечений керівник по комунікації, який, звичайно ж, добре знав всіх своїх колег.

Зазначимо, що на той час Павло Іщук вже не був членом НСЖУ, бо ще на початку року його, згідно Статуту творчої спілки, виключили з лав творчої спілки за втрату зв’язків з організацією. Однак, як журналіст за професією він має знати: спілчани засуджують його, як зрадника і колаборанта, що вкрив себе ганьбою співпраці з російськими загарбниками – вбивцями і насильниками, які принесли на нашу рідну землю кров, смерть, руйнування.

Ми зробимо все, щоб колаборантів і зрадників, які були колись нашими колегами, а нині співпрацюють з ворогом, суворо покарали. Нехай наше презирство і кров невинних людей не дають їм спокійно жити!»

mig.com.ua

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!