На цю подію чекали 40 років: на Байковому цвинтарі відкриють унікальну Стіну Пам’яті, очищену від бетону

423

У 1982 році унікальні рельєфи Стіни залили бетоном за наказом радянської влади- через невідповідність об’єкта цінностям соціалістичного реалізму.

Як пише kyiv.media, про це повідомляє Фонд збереження культурної спадщини АРВМ та Арт-фундація ДУКАТ.

Відкриття відбудеться у середу, 11 серпня, о 12:00.

Нинішній вигляд Стіни Пам’яті

Ми чекали на цю подію майже 40 років — унікальні рельєфи Стіни Пам’яті, поховані під шаром бетону, будуть очищені і повернені Києву та містянам. У 1982 році дві тисячі квадратних метрів горельєфів через невідповідність цінностям соціалістичного реалізму залили бетоном“, – повідомили в арт-фундації.

У сюжетах горельєфів, залитих бетоном, зображені епічне єднання людини та світу від початку до майбутнього.

“Сюжети, втілені на Стіні, мали підтримати й розрадити тих, хто прийшов проститися зі своїми близькими. Адам і Єва, людина і звір, Ікар і Прометей, війна і мир — теми, що супроводжують людство споконвічно”, – зазначають у Фонді.

Проте у 1982 році, коли Стіна була майже готова, радянська влада поховала рельєфи під шаром бетону, як такі, що “не відповідали принципам соціалістичного реалізму”.

Процес очищення рельєфу Стіни Пам’яті від бетону

У 2018 році за підтримки благодійників та міської влади було розпочато відкриття композиції “Оборона Вітчизни”: тоді вдалося розчистити 6 кв. м.

Зараз планується розкрити всю фігуру жінки, яка трубить у горн, закликаючи ставати на захист країни під час війни. Ця ініціатива нарешті явить Україні та світові втрачений шедевр і тим самим запустить процес відновлення колективної пам’яті“, – пояснюють ініціатори проєкту.

Ада Рибачук (1931–2010 рр.) та Володимир Мельніченко (1932 р.н.) — українські художники-монументалісти, митці, чия історія стала символом трагедії київської інтелігенції кінця радянської доби. Творчий спадок Ади Рибачук та Володимира Мельніченка — архітектурні об’єкти та мозаїки, графічні роботи та унікальні скульптури. Їхній творчий добуток став частиною образу сучасного Києва та його історії.

Їхні найвідоміші роботи:

  • Київський автовокзал — оформлення інтер’єрів.
  • Палац піонерів та школярів (нині Київський палац дітей та юнацтва) — оформлення інтер’єрів, створення мозаїчного басейну «Сонце, зорі і сузір’я».
  • Меморіально-Поховальний комплекс Парк Пам’яті на Байковій горі — автори концепції парку, творці залів прощання київського крематорію, автори Стіна Пам’яті, яку було знищено у 1982 році радянською владою після 13 років роботи майстрів.

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?