Владо Києва і держави! Негайно відновіть роботу метро, громадського і приміського транспорту! (Пишу тут про київську ситуацію, бо вона є найбільш загрозливою, зважаючи на кількість громадян, які працюють в Києві. Але транспортний колапс – не лише в Києві).
Транспортний колапс сприяє розповсюдженню смертельного коронавірусу!
Перш ніж приймати рішення про припинення роботи громадського транспорту, потрібно було передбачити, як будуть добиратися на роботу працівники (і не лише кияни), специфіка роботи яких не передбачає дистанційного режиму. Як будуть добиратися на роботу медики (лікарі, медсестри, санітари тощо), якщо рахунок хворих піде на тисячі? Як будуть добиратися на роботу водії громадського транспорту і маршруток, продавці, сантехніки, асенізатори, вантажники, прибиральниці, охоронці і працівники інших критично важливих підприємств? Відкрию таємницю для декого: багато з них живуть не на Печерську і навіть не на Троєщині.
Що запропоновано цим громадянам?
Фактично їм запропоновано звільнятися з роботи і виживати як Бог дасть. Фактично їм запропоновано тіснитися на зупинках громадського транспорту, щоб потім брати штурмом маршрутки. Фактично їм запропоновано їздити в таксі втридорога або ж у переповнених маршрутках, де вони дихають в обличчя один одному. А що буде, якщо коронавірус почне розмножуватися у геометричній прогресії? Тиснява для нього – ідеально сприятлива. А це може статися вже завтра – післязавтра.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Це знущання над людьми, тупість чи провокація?
Який ідіот не міг передбачити такого сценарію?
Невже не можна було продумати, як вчинити? Для цього існує величезний державний апарат, який зобов’язаний думати і діяти в екстремальних ситуаціях.
Панове керівники міста і держави!
Визнайте, що ви помилилися, зробіть висновки і дійте.
Якщо говорити про створений вами транспортний колапс, то можливий такий негайний вихід. (Якщо можливі й інші, пропонуйте).
На кожну станцію метро відрядити по кілька десятків поліцейських (а їх у нас, здається, сотні тисяч), щоб вони суворо контролювали кількість громадян у кожному вагоні – скажімо, по двадцять чи скільки потрібно для того, щоб відстань між пасажирами була не менше півтора метра. Так само поліцейські мають контролювати вхід на ескалатори, загалом всю територію метрополітену: відстань між людьми – півтора — два метри.
Щодо маршруток і громадського транспорту, то тут необхідно встановити жорсткий контроль з обмеженням кількості пасажирів. Контроль має здійснювати поліція на дорогах. За порушення – штраф водієві, скажімо, в десять чи двадцять тисяч гривень. Одного оштрафують – жоден не візьме зайвого пасажира. Але це можна робити лише після того, як запрацює метро.
І ще. Вхід у будь-який громадський транспорт – тільки за наявності маски чи шарфа (хустки, тканини), яка закриває рот і ніс. Суворий контроль – за поліцією.
Транспорт – це один з ключових напрямків, які вимагають негайного і фахового вирішення.
Але так само – негайно, фахово і при потребі жорстко – треба діяти і в інших напрямках – медичному, соціальному, промисловому, законодавчому, правоохоронному.
Однак складається враження, що, хоч вистава вже давно закінчилася, але дехто досі пританцьовує на костилях, намагаючись зірвати овації.
Замість дешевих телевізійних шоу і порад, які книжки читати в карантині, має бути державна стратегія.
ДумайТЕ, що робити перед загрозою смертельної небезпеки — чітко, грамотно, оперативно і системно.
І дійТЕ, поки ще не пізно.