Литовка у Фінляндії: російську культуру використовують для пропаганди

Чому у фінських дитячих садках, які відвідують і українські діти, на стінах висять українські та російські прапори? Невже Фінляндія вже перетворилася на зону гібридної війни? Цими питаннями задається блогерка з Гельсінкі Еґлє Богвілайте Аронен, яка вже 10 років веде блог про фінську освіту. Особливо її цікавить ведення мультикультурної освіти в дитячих садках, яка, на її думку, стала зручною картою для поширення російської культури.

Про це пише lrt.lt.

«Живучи у Фінляндії, я отримую інформацію від знайомих мені людей на актуальну для мене тему. Я чую про те, як фінські заклади дошкільної освіти стикаються з демонстрацією і пропагандою російської культури. Фіни хочуть знайомити дітей з різними культурами з раннього віку і таким чином запобігати расизму.

Дитячі садки організовують мультикультурне виховання з дітьми з інших країн у своїх групах. Дуже часто ми бачимо на стінах прапори країн, з яких приїхали діти. Бувають випадки, коли прапори Росії та України висять поруч, наче нічого не відбувається», – каже Е. Богвілайте Аронен.

Литовка, яка мешкає у Фінляндії, розповідає про один випадок, коли сім’я, яка втекла від війни, переїхала жити до Фінляндії і дівчинка почала відвідувати навчальний заклад. У перший же день батько привів доньку на ранковий гурток: діти сиділи і слухали промови, на стіні висів російський прапор, а на столі стояла тарілка борщу.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

«(…) У дитини, яка знає і розуміє, від чого вона тікала, яка бачить у чужій країні прапор агресора, що знищує її рідну країну, виникають найрізноманітніші думки. При цьому не враховуються почуття людини, у якої цей прапор викликає посттравматичні емоції», – ділитися Е. Богвілайте Аронен.

Блогер наводить ще один приклад, коли дитина з родини естонського походження брала участь у весняному святі, тримаючи в руках російський прапорець.

«Естонська сім’я прийшла на весняне свято до дитячого садочка і побачила, що в руку її дитини вкладено російський прапорець. Інші діти тримали прапори інших країн, які роздавали вихователі. Під час вистави діти заспівали пісню про різні країни і про те, як важливо шукати друзів.

Я подумала, що з цим може зіткнутися кожен, навіть українець може отримати російський прапор на святі в дитячому садку. Є багато прикладів, коли фіни не дуже чутливі», – зауважує литовка.

За її словами, вже багато років у фінських дитячих садочках на стінах розвішують прапори різних країн, щоб показати фінським дітям мультикультуралізм націй. Це ніколи не вважалося проблемою, зазначає блогерка.

«Тепер українці, які рятуються від війни, змушені дивитися на російський прапор. Можливо, нам слід бути креативнішими і шукати інші способи представити культуру народів, а не просто вивішувати прапори», – розмірковує Е. Богвілайте Аронен.

Блогерка поділилася цією ситуацією в групі у Facebook, де отримала різні коментарі. У більшості коментарів наголошувалося, що жодна дитина не повинна зазнавати дискримінації.

«Я ніколи не говорила, що російський прапор має бути дискримінований або від нього потрібно відмовитися. Я хотіла звернути увагу на те, що ми маємо дивитися на ситуацію зі співчуттям і розуміти, що кожна дитина має право почуватися в безпеці. Знайшлися і фіни, які зрозуміли мою думку про те, що діти можуть бути психологічно травмовані», – ділиться своїми думками блогерка.

Е. Богвілайте Аронен зазначає, що російська культура у Фінляндії накопичила величезний арсенал м’якої сили, яка пропагується в країні вже багато років. За словами литовки, хоча Фінляндія не була окупована, вплив Радянського Союзу був тут дуже сильним.

«Ця спадщина збереглася з досить хибним розумінням того, що таке російськість. Фіни ще не до кінця розібралися в цьому. Користуючись цим, саме на найменших спрямовані методи «м’якої сили» російської культури», – коментує вона.

Е. Бовілайте Аронен зазначає, що у Фінляндії існує низка російських організацій, які звертаються до Міністерства культури з проханням виділити гроші на підтримку різноманітних освітніх проєктів і культурних заходів.

«Був навіть випадок, коли українці теж писали проєкти культурних заходів, просячи допомоги для біженців. У підсумку українці не отримали ці кошти. Вони були розподілені між російськими організаціями, які, отримавши гроші, почали надавати психологічну допомогу українським воєнним біженцям.

Не знаючи про це, українці зазнавали психологічного насильства, коли приходили скористатися такими послугами. Одній жінці сказали, що вона скоро зможе повернутися до Маріуполя, тому що Росія відбудує місто, і воно стане великим російським містом», – розповідає співрозмовниця.

За словами блогерки, у контексті гібридної війни очевидно, що Фінляндія постійно стає мішенню. Однак литовка підкреслює, що в цій країні бракує дискусії та розуміння необхідності запобігання застосуванню методів «м’якої сили» з боку Росії.

«Тут культура відокремлена [від політики], і позиція полягає в тому, що ні культура, ні мова не можуть бути дискриміновані. Досі немає розуміння використання елементів «м’якої сили». Бракує дискусій і розуміння серед фінів. Здається, що, з одного боку, вони дуже стараються, але не розуміють, що їм потрібно більше думати про те, що відбувається.

Саме через культурні проєкти та їхнє фінансування. Тоді фіни могли б зробити більше, щоб завадити росіянам так легко поширювати свої шкідливі наративи», – каже Е. Богвілайте Аронен.

Матеріал підготувала Індре Гурскієне.

Повний запис радіопередачі можна прослухати в радіотеці LRT.