Ліні Костенко – 90

622

Вельмишановна Ліно Василівно!

Прийміть наші найщиріші привітання з нагоди Вашого ювілею.

Ваше тріумфальне входження в українську літературу середини ХХ століття і подальший гідний шлях до вершин поетичної майстерності завжди викликали й викликають щире захоплення. Ваша поетична Муза, строга й вишукана, повсякчас нагадує Вашим шанувальникам, що Ви, Маестро Поезії, – одна з-поміж небагатьох в українській культурі аристократок духу, котрій під силу не тільки «трощити стереотипи», а й щораз повертати українську душу до джерел, нагадувати про гірку ціну втрат, поразок і невідворотність перемог, плекати людське в людині й ставити високу планку морально-етичних чеснот.

Гідно, чесно й шляхетно йдете Ви обраною дорогою, ім’я якій – українська Поезія. Протягом усього життя зберігали Ви горду поставу й не хилилися під нещадними вітрами історичних крутозламів та оманливої кон’юнктури, напрацьовуючи «біцепси душі» в нелегких «умовах заблокованої культури». Мало хто зрівняється з Вами у виваженості думки й точності вислову, в філософській насиченості й глибині поетичного слова, у послідовності громадянської позиції й державницькій прозірливості, – рівно, як і в силі й твердості характеру, що допоміг Вам завжди залишатися собою, не зрадивши собі ні на грамину. Почуття гідності й самоповаги не дозволяло Вам розмінюватися на марнотності світу, даруючи «строгу радість – взять трамплін рекордний». І їх, цих рекордних трамплінів, узято Вами чимало.Упродовж десятиліть Ви тішите нас творами, які становлять золоту скарбницю української літератури ХХ-ХХІ ст. Її неможливо уявити без Вашого імені світового рівня – власне, як і Вас – поза літературою, поза книгою, поза працею за письмовим столом. У часопросторі, окресленому «берегами вічної ріки», де «душа тисячоліть шукає себе в слові», під високим небом надій і сподівань на українську незалежність і свободу витворили Ви свій «сад нетанучих скульптур», який дорівнявся до вершин світової поезії. І ми пишаємося цим!

Ваша творчість надихала й надихає все нових і нових Ваших послідовників на власні художні пошуки, а науковців – на нові літературознавчі дослідження.

Щиро бажаємо Вам, щоб під «замисленим небом/ на чорних вітрах світових веремій,/і в сутичці вічній святого з ганебним», усупереч усім вереміям народжувалися нові наснажені й світлі рядки, а високе Ваше небо – без тривожних сполохів і громовиць – було прихильним до Вас і до Вашої невтомної Музи. Міцного Вам здоров’я, довгих і мудрих літ під мирним небом незалежної України.

Нехай Всевишній дарує Вам ще багато-багато активних років при міцному здоров’ї, всіляких житейських благ і земних радощів!

Любимо Вас, шануємо Вас, пишаємось Вами!

Щасливі, що живемо з Вами в один Час!

Хай береже Вас Господь.

 

Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва

Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!