Китай – Мо Янь – Україна – Всесвіт…

 
19 березня в Будинку письменників України відбулася презентація-читання роману «Жаба» сучасного китайського письменника Мо Яня, Нобелівського лауреата з літератури. Журнальна версія роману надрукована в №1-2 поточного року в журналі «Всесвіт». Перекладачем Мо Яня цього разу став Ігор Павлюк, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, відомий український поет і громадський діяч, який прочитав коротку лекцію «Про Китай, його літературу та Мо Яня».
 
Ці читання покликані сприяти культурному діалогу між Україною та Китаєм, поширюючи уявлення про дві країни, які мають сьогодні потужні здобутки в царині культури.
У заході взяли активну екс-депутат Верховної Ради України, заслужений лікар України Володимир Карпук, громадсько-політичні діячі Василь Князевич, Сергій Шевчук (голова МГО «Волинське братство»), журналіст і письменник Михайло Сорока, режисер Наталія Стрижевська, письменники Антонія Цвід, Олена Мордивина, Олег Короташ, Сергій Соловйов, Іван Левченко, Сергій Борщевський, Анатолій Качан та інші, перекладачі, письменники, викладачі, професори, громадські діячі, студенти.
Під час Презентації сам Мо Янь зателефонував і підтримав Україну словами, які винесені на обкладинку 1-2 цьогорічного числа журналу «Всесвіт»: «Шановні читачі українського журналу «Всесвіт» та дорогий пане Редакторе! З моїм серцем до України, яка повинна перемогти! Моє серце з вами на цій війні!» і його Відкритим листом під назвою «Дорогі українські читачі журналу «Всесвіт»! Дорогі друзі України!», який був зачитаний на Презентації.
Модерував захід Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу «Всесвіт».
 

Фрагмент із виступу про Китай, його літературу та Мо Яня

Ігор ПАВЛЮК

Про Китай моє серце знає ще з того часу, як я хлопчаком із сердечним нетерпінням чекав вечорами казок моєї прабабусі Ганни, яка знала їх несказанно багато і, здається, сама їх і придумувала…
Вона розповідала про давні часи і далекі землі так, ніби сама там і жила.
Тому мені здавалося, що завдяки їй і я побував у всіх древніх цивілізаціях, у тому числі в Китаї ще у тому віці, коли формувався мій світогляд.
Потім, у шкільні роки, я чув страх, що ми маємо воювати з Китаєм.
Пізніше, у 90-х роках, мої діти бавилися китайськими іграшками, писали китайськими олівцями, які я купував їм. А коли у цей же час я працював у Нью-Йорку, то купив собі чоботи та куртку китайського виробництва, які служать мені вже 19 років і зносу їм нема. До речі, у Сполучених Штатах Америки працював із китайцями і жив у Чайна Тауні.
Мені завжди подобалися китайські жінки, китайська кухня, китайська філософія, китайська поезія… китайська мова загалом…
Тому вважаю, що доля закономірно звела мене у 2014 році із одним із найбільших китайських письменників – Мо Янем, із яким ми вже за ці роки налистувалися на добрячий п’ятитомник…
Я писав про його творчість, він написав передмову до моєї книги.
І став за ці чотири з половиною років моїм духовним братом-другом.
Тому я із поважною любов’ю переклав цього літа, перебуваючи в європейському круїзі, його журнальну версію роману «Жаба», який мій щирий друг Дмитро Дроздовський взявся надрукувати у легендарному всесвітньовідомому «Всесвіті».
Усім сердечно вдячний за співпрацю.
У тому числі колективу «Всесвіту», які допомогли довести мій переклад до перфектного рівня, адже я не є фаховим перекладачем з англійської, більше того – я вивчив англійську завдяки активному листуванню нею з геніальним китайцем і громадянином Всесвіту – Мо Янем.
Китайська література має двох Нобелівських лавреатів – Гао Сінцзянь (2000 рік,  який у 1997 році став громадянином Франції і проживає в Парижі) та  «наш» Мо Янь (2012 рік), презентацію-читання творчості якого ми вже другий раз презентуємо у Національній спілці письменників України, який під час Культурної революції в Китаї залишив школу і пішов на фабрику. Коли Гуань Мое (таким є справжнє його прізвище) було двадцять років, він вступив до Народно-визвольної армії Китаю, де й почав писати і друкуватися у 1980-ті роки, а з 1984 року викладав літературознавство в Армійській академії культури, закінчивши 1986 року Вищу школу мистецтв Народно-визвольної армії Китаю.
Його творчість загалом магічно-натуралістична, з елементами гумору та сатири за стилем і належить до «літератури пошуків коріння» за змістом, адже він описує життя Китаю як люблячий син життя своїх предків – чесно і з любов’ю, щоби була користь душам нащадків.
Я із задоволенням перекладав його «Жабу» підчас цьогорічної подорожі Європою. Хоча це мій перший масштабний переклад з англійської, яку я вивчаю самотужки, адже, як і Мо Янь, учився у радянській сільській школі, де її практично не вчив.
Тому сердечно дякую моєму другові Дмитрові Дроздовському, усьому колективу журналу «Всесвіт», які чудово, професійно відкоректували, підготували мою роботу до друку.
 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал