10 лютого у Палаці Потоцьких польського Кракова Оксана Забужко презентувала книжку “Найдовша подорож”. Про польський переклад книги, культурний фронт та багаторічну боротьбу з російською пропагандою розповідаємо далі.
ПРО ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД
Оксана Забужко – відома українська письменниця. Її творчий доробок складає близько 20 книг, серед яких поезія, проза, есеїстика, філософські нариси і листування. А “Польові дослідження з українського сексу” – став першим жіночим постмодерністським романом в Україні.
Книжку “Найдовша подорож” (“Najdłuższa podróż”) Оксана Забужко написала в Польщі, бо опинилась у Варшаві 23 лютого – у переддень повномасштабного вторгнення росії на територію України. Повертатися в Київ було небезпечно. За майже рік війни Оксана Забужко написала есей, який вже переклала польською мовою Катажина Котиньська і опублікувало варшавське видавництво Agora. Презентацію в Палаці Потоцьких (Rynek Głowny, 20) модерував польський письменник і журналіст Міхал Ольшевський.
ПРО ВЛАСНИЙ ДОСВІД В ЕСЕЇ
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Оксана Забужко під час презентації поділилася, що розпочала роботу над текстом у дні боїв за Київ, коли всі думки і надії були про те, щоб столиця вистояла.
“На жаль, культура не зупинить військо, ракети і війну. Проте я пояснюю Заходу в цьому есеї, що відбувається в Україні до і з 2014 року”, – додає авторка.
Книга спрямована на західноєвропейського читача не випадково. На думку Оксани Забужко, розуміння геополітичної ситуації України у західних державах дуже відносне.
“Захід був обдурений своєю безпечністю. Ми мали вчитися, “що є демократія” від старих і мудрих”.
В есеї письменниця розповідає про власну триденну подорож, яка обернулась на багато місяців перебування поза домом. І про 30-літню та 300-літню війну.
ПРО ТРИДЦЯТЬ І ТРИСТА РОКІВ ВІЙНИ
Книжка Оксани Забужко має два великі розділи: тридцятилітня і трьохсотлітня війна.
До питання про першу авторка поверталася впродовж усієї презентації.
“У 1991 році ми казали “Ніколи знову” і наївно у це вірили. А потім росія напала у 2014. І це не стосується лише анексії Криму чи Донбасу. На території південних і східних областей путін проводив псевдореферендуми. Більшість з них, як бачите, були вчасно зупинені небайдужими людьми. У Миколаєва, Харкова, Запоріжжя є неймовірні історії, які я можу вам розповідати до ранку. У Запоріжжі, наприклад, жінки перед Великоднем купували яйця, якими закидали російських пропагандистів і зірвали російську операцію. Ми не взяли тоді до уваги сепаратистів. Звичайно, ці люди маргінали і проплачені росією, але вони зробили серйозний хаос і розпалювали ненависть і агресію в Україні”, – згадувала Оксана Забужко.
Найбільше на презентації йшлося про політику і те, як підступно і багаторічно кремль замилював світу очі.
На презентації книги Оксана Забужко згадала й про Еву Томпсон (польсько-американська літературознавиця – прим. ред.), яка однією з перших розкопала, що суть російської ідеології і літератури – це фікція, а також страх і КГБ.
“Росія – не народ, а імперія угро-фінських, тюркських і словʼянських племен. Вони мають свою історію, яку не вчать і забувають. Натомість живляться фейками і пропагандою”, – запевняє Забужко.
“Холодна війна”, яка вже триста років триває між Україною та росією – це також одна з провідних тем у новому есеї письменниці.
“У тій країні змінюється обличчя чи назва: імперія, союз, федерація, але суть залишається та сама”, – констатувала Оксана Забужко.
ПРО КНИГУ-НОТАТНИК
Книжка сформована таким чином, що має досить широкі поля. Таку особливість видання пояснила авторка:
“Я люблю, коли в книжках є помітки. І дуже хочу, щоб цей невеликий есей став для людей підручником нашої війни. А поля — місцем для нотаток і роздумів.”
Після презентації можна було придбати нову книжку Оксани Забужко й отримати автограф авторки чи зробити з нею знімки. Також під час заходу фонд “Зустріч” проводив збір коштів на потреби ЗСУ та українських біженців.
Раніше ми писали, що попередню зустріч з українською письменницею намагались зірвати представники молодіжної націоналістичної організації “Młodzież Wszechpolska”. Цього ж разу зустріч пройшла спокійно і завершилась на приємній ноті.