Добірка книг, які варто прочитати у літній відпустці

Літня відпустка – це насамперед відпочинок і розслаблення, але так само час, коли нарешті можна прочитати те, що відкладав на потім. Тим паче, коли літні новинки пропонують і забутися з пригодами головних героїв, і заодно потренувати свою пам’ять

Володимир Єшкілєв. Унія. – Х.: Фоліо, 2019


У цьому романі відомого івано-франківського автора – розповідь про гетьмана Івана Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в найбільш модерній з тогочасних держав — Речі Посполитій, про роль православної Церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події. «Нова сила бродила й пінилися, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару — сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», — Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».

Олена Гураль. З любов’ю, Серж Лифар! Кн. 1. Київ назавжди. – К.: Саміт-Книга, 2019


Це перша частина трилогії про видатного балетного танцівника, засновника Паризького університету хореографії та Університету танцю. Книга знайомить з першим коханням та київським періодом життя героя до грудня 1922 року включно. Справжня епічна сага, родинна історія, повноцінний біографічний роман, в якому – літо майбутньої зірки в циганському таборі, опіка батьків, переїзд до Києва, юність і перші захоплення аж до подальшої еміграції. Час від часу авторка робить історичні відступи, розповідаючи про Київ початку ХХ століття, Першу світову, подальші «революційні» події. «На Різдво 1917-го більшовики увійшли до Києва. Життя зупинилося: люди боялися ходити по місту і намагалися відсиджуватися по домівках». Тож не дивно, що з часом, а саме у 1923 році нашому героєві довелося тікати на запрошення Дягілєва через Польщу і Німеччину – до Парижу. Але навіть тут, де Дягілєв в той час організовував «Російські сезони», Сергій (Серж) Лифар не забував про своє коріння, про що мова вже у наступній книзі трилогії, «Піднятися на Царський майданчик і подивитися на величний Дніпро, – мріяв він на чужині. – На його міць! Милуватися сонячною доріжкою на воді. Вдихнути повітря козацької волі й крикнути рідною українською мовою: „Батьку, ти чуєш мене?“»

Марина Гримич. Клавка. – К.: Нора-друк, 2019

Цей роман присвячений одному із знакових періодів вітчизняної літератури, на тлі якого розгортається особиста драма головної героїні, дочки ворога народу, непомітної секретарки Спілки письменників і приватної друкарки в легендарному київському РОЛІТі. «У будинку, де все було не так, як у світі назовні — суворому й невблаганному. Це, по суті, був навіть не будинок, а «письменницьке село», де жили милі, начитані, інтелігентні люди, не те що в неї вдома у «підземеллі» — в напівпідвальному поверсі будинку по вулиці Чкалова, 45-в», – розповідає героїня про письменницький вулик, який пережив і репресії, і німецьку владу, але в романі немов би знову повернувся в минуле з його «квартирним» питанням. Річ у тому, що мова у цій історії про 1947 рік з його сумнозвісним Пленумом СПУ, на якому в черговий раз громили українську радянську літературу. Точніше, тих небагатьох, які досі «відповідали» в ній за «українське», як, наприклад, неокласик Максим Рильський. Тож комунальна кухня радянського письменства в будинку РОЛІТ і Спілці письменників – ось основне поле роману, в якому яскраво показана атмосфера розправи над тими, кого не знищили у 1930-х. Саме на його тлі й будується любовний трикутник героїні — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.

Рюта Кавашіма. Тренуй свою пам’ять. – Х.: Фабула, 2019

Пора літнього відпочинку цілком підходить для ознайомлення з цією корисною книжкою. ЇЇ автори недаремно нагадують, що з розвитком інформаційних технологій мозок сучасної людини стає слабшим (хоча й здається, що навпаки), і коли у нас з’явилися комп’ютери та мобільні телефони, жити стало легше та зручніше, а необхідність використання розумових здібностей стала виникати все рідше. Тож з уваги на літню розслабленість, постає питання: чи можна покращити свою пам’ять, тренуючись лише п’ять хвилин на день? «Так»,— відповідає автор книжки, японський професор Рюта Кавашіма, доктор медичних наук, провідний спеціаліст у галузі томографії. Спираючись на результати сучасних досліджень, він розробив комплекс тренувань, що лише за кілька тижнів зможуть поліпшити роботу вашого мозку. Нескладні щоденні вправи покращать вашу пам’ять і допоможуть повноцінно насолоджуватися життям. Наприклад, за допомогою цієї книжки ви зможете в ігровій формі (наприклад, виконуючи прості розрахунки та проходячи лабіринти) дізнатися вік свого мозку. Або ось вам завдання саме на період відпочинку. Автор пропонує читачеві згадати, чим займався вчора, уголос прочитати колонку у газеті, згадати правильне написання слова. У такий спосіб, займаючись від 5 до 10 хвилин на день, ви значно покращите свої розумові здібності та пам’ять.

Річард Флорида. Криза урбанізму. Чому міста роблять нас нещасними. – К.: Наш Формат, 2019

Ця книга про те, як сучасні міста колонізували заможні й успішні люди, залишивши далеко позаду жителів сіл і містечок. Хаби, коворкінги і хайтек-інновації поглинули парки, магазини та кав’ярні. Розбудова міст і міських районів призвела до нестримного збільшення орендних плат і концентрації багатства. У цій книжці економіст і соціолог Річард Флорида розглядає кризу, що спричинила нинішній тип урбанізації. «Сьогодні, як ніколи раніше, – пише він, – завдяки силам кластеризації найбільш важливі й найбільш інноваційні галузі промисловості та найталановитіші, найамбітніші, найзаможніші люди концентруються у дрібці провідних суперзіркових міст з інтелектуальними і технологічними хабами. Ця невелика елітарна група перемагає у гонитві тоді як більшість міст, якщо не всі, борються, завмирають
автор Ігор Бондар-Терещенко, ВСВІТІ

Прокоментуєте?