Борис Гуменюк приєднався до батальйону "Азов"

82

— Краще поїду в зону бойових дій, ніж сидіти перед
телевізором і вмирати від розриву серця. Якщо чоловіки за 45 років не підуть на
війну, то так і далі триватиме. Гинутимуть хлопці по 20–25 років, ровесники
моїх дітей, — каже київський письменник 49-річний Борис Гуменюк. 22 червня
приєднався до батальйону “Азов”.

— Весь Майдан пропустив через себе. 30 листопада був серед
тих, хто зібралися на Михайлівській площі. Наступного дня серед перших дістав
від “Беркута” в Будинку письменників. І 19 січня на Грушевського, і
18 лютого. Не було жодного разу, коли не зустрів там когось із письменників,
акторів, режисерів. Вони там, як усі, дерли й кидали бруківку, коктейлі
Молотова. Мені не потрібен статус учасника бойових дій, зарплата і добавки до
пенсії. Я їду за покликом, власним коштом, своїм авто, на повному
самозабезпеченні. Доведеться купляти автомат — куплю, зможу придбати танк —
куплю собі танк. Років 20 нікого не боюся. Хочу прислужитися своїй країні.

Плануєте написати про
це твір?

— Само собою. Щонайменше, відписуватиму по два репортажі
щодня — вранці й увечері. Багато друзів зараз телефонують: “Дивись, не
проґав, це ж безцінний матеріал”. Якщо культура відгукується на події в
країні, це нормально. На Грушевського мольберти стояли — тут дим і постріли, а
художник то малює.

Митці мають приїздити
до солдатів із концертами?

— Вчора розмовляв із друзями — бардом Віктором Нестеруком і
Григорієм Лук’яненком із гурту “Рутенія”. Кажу: “Це звичайно, не
Клавдія Шульженко, яка співала на передовій, але треба вас туди”. Думаю,
хлопці на передовій будуть раді послухати. І музикантам це потрібно. Бо ми
сьогодні як ніколи повинні бути заодно.

Олена ШАРГОВСЬКА

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!