На сцені чотири поети. Такі різні: бубабісти Ю. Андрухович та О. Ірванець, видавець І. Малкович та надзвичайцно затребуваний сьогодні Сергій Жадан. Вони згадували свої знайомства один з одним, жартували, читали вірші та говорили про улюблених письменників.
21 травня у Домі освіти та культури «Майстер Клас» відбувся поетичний вечір чотирьох поетів: Андруховича, Жадана, Ірванця та Малковича. У рамках заходу було презентовано Антологію української поезії ХХ століття. Книга вийшла у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» у серії «Українська Поетична Антологія», упорядник Іван Малкович.
«Поезія має бути доступною, поезія має бути читаною, поезія має бути кóханою. Ця антологія − Старий-Новий Завіт української літератури. Така книга має бути у кожному готельному номері України» − сказав на відкритті вечора Сергій Жадан.
«Про таку книжку я мріяв давно. Я хотів зробити таку антологію, щоб вона вільно поміщалась у жіночу сумочку. Зазвичай антологія – це об’ємна книга, яку кладеш на стіл, розгортаєш на потрібній сторінці її важко тримати. Розгорніть цю книгу на будь-якій сторінці і вона не закриється. Книжка буде прихильною до вас. Вона виготовлена з тонко-легкого паперу з якого виготовляють Біблію. Я відмовився від подачі віршів вервечко (один за одним), як це прийнято в антологіях. Тут кожен вірш дихає вільно. Поезія завжди починається зліва, аби було зручно читати, перед вашими очима увесь вірш. Це не академічне видання. Цей поетичний фоліант адресовано всім, хто любить поезію» − так, упорядник Іван Малкович представив видання.
Потім учасники поетичного вечора по черзі (колу) читали вірші. Настрої були різні: від жартівливої сатири Олександра Ірванця «Травень, а так, понімаєте, холодно. Так, понімаєте, все навпаки» до серйозних Івана Малковича «Від ангела до янгола», «…мої сльози давно з того боку очей, де не бачить ніхто». Глядачі після кожного вірша щедро дарували оплески, вигукували «браво». Охочих зібралася повна зала. Було надзвичайно цікаво спостерігати за реакцією письменників один на одного. Олександр Ірванець, наприклад, представив Сергія Жадана своїми двома віршами. Один з них до 40-річчя поета:
Я живу, мов равлик на дні.
На сніданок я їм молошне.
UB 40 уже не мені,
UB 40 уже молодшим.
Ти звільнився від всіх попруг.
Може, ти мені й не повіриш,
Та пройшовши черговий круг,
Ти попереду бачиш фініш.
Відтепер звертай – не звертай,
Навкруги все буре повидло.
Він далеко ще, фініш той,
Але вже його стало видно.
І сплелися 40 орбіт,
І принишкли суворі арбітри.
Тобто, більше, ніж ти пробіг,
Ти не зможеш уже пробігти…
А Юрій Андрухович розповів історію знайомства з Ірванцем. Прочитав вірш «Ван Гог» Ліни Костенко, поезію Олекси Стефановича та свої вірші зі збірки «Листи в Україну».
Сергій Жадан прочитав з останнього написаного «Їй п’ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі», «Вони навіть можуть жити в різних містах» та зі збірки «Динамо Харків»: «Південно-західна залізниця», «І жінка з чорним, як земля волоссям».
«Сьогодні багато речей звучать по-іншому» − зазначив автор і прочитав з «Антології української поезії ХХ століття» програмовий вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну». Усі пам’ятають його зі шкільної парти, але з вуст Сергія Жадана це звучало особливо, оригінально, інакше.
І.Малкович розповів маловідомі та надзвичайно цікаві моменти життя Михайла Драй-Хмари та інших. Ця міні-лекція була захоплюючою.
Вони різні, але їх об’єднує література. Кожен залишився собою не було пафосу і фальшу. Вони справжні. Це і подобається прихильникам. Адже письменник, насамперед, має залишатися людиною. Автограф-сесія після презентації затягнулася. Черга була довгою. Кожному підписали книжку, сфотографувалися, кожен щось запитав. Усі залишись задоволеними. На своїй офіційній сторінці у Фейсбук Сергій Жадан написав: «Хочеться подякувати поетам за ці два вечори. І публіці теж. Публіці навіть більше».
Враженнями поділилася Ніна Скочко
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал