Долик Любов

Долик Любов Юріївна нар. 2 березня 1965 у м. Старий Самбір Львівської обл. Закінчила Львівський політехн. ін-т за спеціальністю «прикладна математика» (1987). Працювала технологом на заводі «Меридіан» у м. Хирів Львівської обл., на Виробничому об’єднанні «Полярон» у Львові. З 1993 – в органах Пенсійного фонду України.

Поетеса, прозаїк, перекладачка. Авторка зб. поезії «Недозволена розкіш» (2000), «Біла квітка. Чорне коло», «Перша заповідь трави» (обидві – 2004), «І прирікаю тобі любов» (2006), «Щастя» (2013). Надрукувала прозові твори у зб. «Три грації, або Дві Оксани з Любов’ю» (2012), «Україна в мені» (2014), «Мить краси і небо серця» (2016); колективних зб. оповідань «Львів. Львів’янки. Любов» (2014), «Львів. Кава. Любов» (2015), «Львів. Смаколики. Різдво» (2016), «Львів. Вишні. Дощі» (2017), «Львів. Пані. Панянки» (2018), «Львів. Спогади. Кохання» (2019).

Переклала угорську поезію А. Гаала «У долі твоїй подряпина» (2008). Упорядковувала переклади поезії з китайської у книзі Чжена Гана «Листи кохання до України» (2013).

Твори друкували у часописах Старосамбірщини, г. «Літературний Львів», ж. «Дзвін», італійському виданні «Форум».

Чл. НСПУ з 2005.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал