Рецензії 1
Ярослав ПОЛІЩУК,

Олексій Чупа. Казки мого бомбосховища: роман. – Харків: КК «Клуб сімейного дозвілля», 2015. – 224 с. Можна було би традиційно починати з того, що автор книжки – корінний донеччанин. І що він чудово знає людей та життєві реалії свого регіону, оскільки мешкає там від народження.
Рецензії Ольга Полевіна
Олександр АРХАНГЕЛЬСЬКИЙ,

Блакитна мла сюжету… Переплетіння ниток оповідання – ниток вимислу й правди життя, власної долі… Саме в цьому ракурсі поглянемо на роман Ольги Полевіної «Королева полину», який вишов з друку російською мовою у видавництві «Імекс-ЛТД», Кіровоград, 2014.
Рецензії Ілюстрація картини Івана Марчука
Петро СОРОКА,

Проза Степана Бабія з нової книги „Прокляття волхвів” („Формарт-А”) здебільшого автобіографічна. Вона має ту добру якість, що сповідальна, межово щира і довірча, автору віриш майже беззастережно, що в мемуарній літературі, на жаль, трапляється не так уже й часто, особливо сьогодні, коли накотився справжній вал спогадів, здебільшого не завжди доцільних і, так би мовити, виправданих, бо на мемуари теж треба заслужити, бути певним, що це може викликати в інших інтерес.
Рецензії 2
Леонід ТОМА,

І ось я знову стою на Десятинній і тримаю в руках книгу Миколи Славинського «Колеги: шляхи та роздоріжжя».
Рецензії mosvedi.ru
Сидір КІРАЛЬ,

І насправді, як писав наш незабутній Тарас Шевченко, «не спалося, а ніч, як море…». Мені шибнула в голову думка, що завтра під час лекції читанням саме цих творів «Іловайськ» Миколи Біденка та «Полон» Любові Пономаренко я зі студентами вшаную пам’ять загиблих у Другій світовій війні та російсько-українській війні початку ХХІ віку. Зранку поїхав на Майдан, придбав символічний мак-значок, прикрашений кольорами нашого стягу, почепив на лацкан піджака й подався до університету.
Рецензії 7
Василь СЛАПЧУК,

Анна Багряна знаний в Україні та за її межами автор із чималим поетичним і прозовим доробком. Виступає також як драматург та перекладач. Відзначена рядом вітчизняних і зарубіжних премій. Нема жодної потреби відрекомендовувати її читачам, тому обійдуся без загальних вступних зауваг і одразу звернуся до поетичної збірки «Замовляння із любові».
Рецензії
Анатолій ТКАЧЕНКО,

Парадоксальну назву книжки, побудовану на неподільності людських відчуттів, автор запозичив у Сократа, взявши його афоризм і за епіграф до вступного вірша «Заговори…». Дивовижна річ: понад 90 відсотків інформації сприймаємо зором, може й перший спалах любові викрешує саме погляд. А от щоб узріти людину до її глибин, спізнати її душу, таки потрібно, щоб вона заговорила.
1 9 10 11 12 13