Рецензії mosvedi.ru
Сидір КІРАЛЬ,

І насправді, як писав наш незабутній Тарас Шевченко, «не спалося, а ніч, як море…». Мені шибнула в голову думка, що завтра під час лекції читанням саме цих творів «Іловайськ» Миколи Біденка та «Полон» Любові Пономаренко я зі студентами вшаную пам’ять загиблих у Другій світовій війні та російсько-українській війні початку ХХІ віку. Зранку поїхав на Майдан, придбав символічний мак-значок, прикрашений кольорами нашого стягу, почепив на лацкан піджака й подався до університету.
Рецензії 7
Василь СЛАПЧУК,

Анна Багряна знаний в Україні та за її межами автор із чималим поетичним і прозовим доробком. Виступає також як драматург та перекладач. Відзначена рядом вітчизняних і зарубіжних премій. Нема жодної потреби відрекомендовувати її читачам, тому обійдуся без загальних вступних зауваг і одразу звернуся до поетичної збірки «Замовляння із любові».
Рецензії
Анатолій ТКАЧЕНКО,

Парадоксальну назву книжки, побудовану на неподільності людських відчуттів, автор запозичив у Сократа, взявши його афоризм і за епіграф до вступного вірша «Заговори…». Дивовижна річ: понад 90 відсотків інформації сприймаємо зором, може й перший спалах любові викрешує саме погляд. А от щоб узріти людину до її глибин, спізнати її душу, таки потрібно, щоб вона заговорила.
Рецензії Ілюстрація: Сергій Брильов, vk.com/sergeybrilyov
Петро ІВАНИШИН,

Ім’я професора Григорія Клочека добре відоме українському читачеві-словесникові. Його філологічні та педагогічні студії давно стали зразком наукової сумлінності, стильової оригінальності, теоретичної глибини, методологічної продуктивності. Сказане прямо стосується і такої творчої сфери вченого, як дослідження та популяризація творчості Тараса Шевченка, бо саме цьому найбільшому українському генію присвячена нова монографія кіровоградського дослідника.
Невизначені від косенко
Надія Частакова,

Талановиті, але часто через об’єктивні причини маловідомі й ніким не помічені. На такі міркування надихнула мене книга «Долинська галактика» (Кіровоград: Лисенко В.Ф., 2012. – 310с.), авторами якої є Антоніна й Тетяна Корінь.
Рецензії Віктор Баранов
Анатолій Стожук ,

Два світи – реальний і поетичний, у яких вікують тіло і душа, не стільки лейтмотив останньої прижиттєвої книжки Віктора Баранова «Отав невидима душа», скільки форма яснобачення свідомості в один з найскладніших і найтрагічніших моментів її існування. То була наша остання зустріч… Віктор Баранов просто у спілчанському коридорі надписав і подарував нову книгу. Якось усе не випадало прочитати. Невдовзі прийшла та пора, і тепер починаєш розуміти, що хотів сказати поет, коли писав: як «Без антрактів поволі вмирає пора». І вже нічого не залишається, як разом із поетом «розтерзано мовчати» і гадати, гадати – що є вічність і що є мить? Ті, хто знає відповідь, вже не з нами, а ми ще продовжуємо свої допоки недосяжні пошуки.
1 8 9 10 11