Проза Григорій Штонь
Григорій ШТОНЬ,

Григорій ШТОНЬ Недільному ранкові немає  рівних. У місті – порожнечею вулиць, провулків, завулків, роздоріж, дворів. Життя  хай не одразу і не надовго повертається до самого себе. Заслуханого у височінь, де не вичахають потоки всепланетарних повітряних рушень. Без протягів…

Проза
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ,

З циклу «Світ за порогом» Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ 15. …чи переслідували нас, спантеличених, передчуття неуникності і неминучості сценарію, за яким ми очамріло скніємо ось уже майже три каламутних і хмільних десятиліття? чи розуміли ми тоді, знетямлені, в час, коли…

Проза Ярослав ОРОС
Ярослав ОРОС,

Ярослав ОРОС А сніг іде. Косо. Мокрий, лапатий, мов уперше напередодні ще не призвичаєного до зими раннього грудня. Посеред розм’яклого раптом лютого. На електричних дротах туляться шнурочками голуби, здалеку скидаються на такі собі розписані ноти. Рядами. Партитура, вважай,…

Проза Сповідь малого шибеника
Михайло СІРЕНКО,

(Оповідання) Михайло СІРЕНКО Шибеник — це я… Що-що? З виду не скажеш? То з виду. А з дитинства… Ось погляньте:  прокидаюся на печі вранці у нашій невеликій сільській хаті. Зима, мені тепло, затишно. В кімнаті пахне …

Проза
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ,

Повсталі з праху Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ 14. …між тим, небезпечна бацила ліберальної смути, ця одвічна причина неспокою самовпевнених і вразливих диктаторів і миршавих як канцелярські щурі чиновників, була, і це з’ясувалося дуже швидко, лише призвідцею майбутніх глобальних  метаморфоз і…

Проза Пам’яті жертв голодомору
Олесь ВОЛЯ,

Пам’яті жертв голодомору ПРО СЕБЕ І МОГО ЧОЛОВІКА Панасенко Марія Махтеївна, народилася 1924 року в селі Улинівка. Я в колгоспі до 70-го року робила. Хор-ланку  організувала, і не раз-не два нас запрошували виступати аж у Полтаву; зустрічалася…

Проза Валентина Запорожець з мамою. 1951 р.
Валентина Запорожець,

Рік тому, 27 листопада, відійшла у засвіти Валентина Запорожець. До уваги читачів пропонуємо її спогади, написані незадовго до смерті. Валентина Запорожець Мій дід, Гошко Янек Леонович (за світським паспортом  Гошко Іван Левкович), ще за царської влади…

Проза Андрій КОНДРАТЮК
Андрій КОНДРАТЮК,

Андрій КОНДРАТЮК Ївга Ця хата на дальнім хуторі а геть од усіх садиб хутірських одійшла, одбилася, до лісу синього спрямувалась і перед самісіньким лісом зупинилась, примостилася. І уродилося тут у батька й матері аж три доньки: Харита, Палажка…

Проза В’ячеслав МЕДВІДЬ
В’ячеслав МЕДВІДЬ,

Новела В’ячеслав МЕДВІДЬ Бо ж мусіла за города бігти сваритися, а то що, – вік у полі проробила, а тепер відрізати надумали. Цих врядників стало більш, як людей на світі. Добре, бабо, здавайте молоко, то не…

Проза Олег ЯНЧЕНКО
Олег ЯНЧЕНКО,

Олег ЯНЧЕНКО Язичницьке грішне літо приходило до вас із тих прохідних північних дворів, які тяглися у бік великого, дуже великого мосту понад колючою рікою, яка не встигала відігрітися як слід впродовж сонячних травневих календ.  Ці двори були подібні…

1 2 3 4 5 22