Проза
Володимир ЗАТУЛИВІТЕР,2(60) 27.01.2012,

З неопублікованого БЕРЕШСЯ за писання, сідаєш за машинку – і страх червоний, дикий, нутряний страх проймає груди. Як од мерзлої клямки, з дрібним своїм м’ясом, відриваєш пучки од пластмасової клавіатури, міченої білою кирилицею. Це, мабуть, страх передчасної пам’яті їм передався.…

Проза
Данило МОКРИК,2(60) 27.01.2012,

Вперше її мобільний дзвонить о 6:32 ранку. Принаймні, саме такий час показує годинник, коли різка поліфонічна мелодія вривається тобі у вуха, приникає в центр твого мозку і влаштовує там вибух, ударна хвиля від якого виштовхує тебе з в’язкого болота похмільного…

Проза
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ,1(59) 13.01.2012,

(фрагмент) …тут він справді вдома; тут колись закопана його пуповина, якою прив’язано до світу скороминуще тлінне тіло – поміж цими гінкими сливками-дичками, котрі ростуть довкола – і попід дерев’яною батьківською хатою, обкладеною червоною цеглою, і в їхньому просторому садку, й…

Проза
Любов ГОЛОТА,1(59) 13.01.2012,

Далекий, моторошний шум: вітер, рух машин мокрою асфальтовою дорогою, скрип старих дерев, скрик опівнічного птаха, покашлювання, стогін, низькі чоловічі і високі жіночі голоси переплітаються, але слів неможливо вичленувати із їхніх діалогів – все ніби залите водою, розвіяне вітром, розмите туманом……

Проза
Віра КИТАЙГОРОДСЬКА,24(56) 2.12.2011,

I – Мой Власію, чуєш, прийди завтра до склепу, маю щось сказати. – Та кажи вже. – Річка шумить, на той бік не всьо вчуєш. – Та я перейду воду. – Та ж застудися, будеш цілу зиму хворіти. Приходь завтра.…

Проза
Володимир КАШКА,21(53) 21.10.2011,

Причастя болем і ніжністю Шлях поза дзеркало – це шлях тих, хто не просто потребує віри для замирення і для рівноваги із днем сьогоднішнім. Це потреба іншого характеру, викликана необхідністю осмислити себе для вічності і вмістити вічність у собі. Володимир…

Проза
Володимир ДАНИЛЕНКО,20(52) 7.10.2011,

(Уривок з повісті) ВЕРБА АЯ Хто б міг подумати, що через три роки безробіття мій батько знайде нарешті роботу, за яку йому будуть платити пристойні гроші? Хоча знайшов він її не сам, а напитала баба Соля. Звати мого батька Євген…

Проза
Мирослав ЛАЗАРУК,20(52) 7.10.2011,

(Фрагмент з роману) Автоматні черги заіржали з південного заходу, себто від Яблунова, проте лунали негусто, так, ніби перемовлялося пару коней удосвіта над Пістинькою. Раптом їм відповіли по­одинокі сухі, мов перестуджені, постріли. Скоріш за все, відстрілювалося двоє чи троє партизанів, економлячи…

Проза
В’ячеслав ШНАЙДЕР,19(51) 23.09.2011,

В дитинстві я був фізично не слабкий, не сильний, – середній, і відзначався надзвичайною мордобійною стурбованістю. Цю стурбованість (разом із сексуальною) я проніс через всю свою юність, несу і зараз. Думаю, що для мужчини це нормально – тільки не в…

Проза
Вероніка П’ЯТНИЦЬКА,19(51) 23.09.2011,

Одного разу я прокинулась рано вранці і зрозуміла, що не хочу більше жити зі старим дідом… Моє життя мене зовсім не тішило. Я віддавала свою молодість і красу сивому, товстому чоловікові, який був старший за моїх батьків. Мої однокласники всі були…

1 26 27 28 29 30 32