Проза
В’ячеслав ШНАЙДЕР,19(51) 23.09.2011,

В дитинстві я був фізично не слабкий, не сильний, – середній, і відзначався надзвичайною мордобійною стурбованістю. Цю стурбованість (разом із сексуальною) я проніс через всю свою юність, несу і зараз. Думаю, що для мужчини це нормально – тільки не в…

Проза
Вероніка П’ЯТНИЦЬКА,19(51) 23.09.2011,

Одного разу я прокинулась рано вранці і зрозуміла, що не хочу більше жити зі старим дідом… Моє життя мене зовсім не тішило. Я віддавала свою молодість і красу сивому, товстому чоловікові, який був старший за моїх батьків. Мої однокласники всі були…

Проза
Любов ГОЛОТА,18(50) 9.09.2011,

На самому денці останньої лютневої ночі приснилося чи привиділося Петруні Пороші, що грає вона на сопілці-джоломії і мовби аж димком закуріло з цівки, начебто аж вогник означився – синюватий, прозорий… Не відчуваючи страху, Пороша глянула крізь той вогник на свої…

Проза
Олександр ЯРОВИЙ,18(50) 9.09.2011,

ТОСТСправляють ювілей престарілого шановного громадянина, патріарха роду. Один гість, із молодших, береться вітати, мало володіє віншувальним стилем, налягає на труднощі, біди та злостраждання протягом всього довгого життя ювілянта, яке тривало при безлічі ладів та режимів: – Нелегким, часто нещасливим…

Проза
Іван ІВАНИЦЬКИЙ,17(49) 26.08.2011,

Двоє водіїв діляться своїми враженнями від автошляхів. — От я їду по Білорусі. Ставлю пластмасову склянку з водою перед собою і їду, а вода не вихльопується, бо там — рівні, як дзеркало, дороги. — Зате у Білорусі президент із диктаторськими…

Проза
Світлана ЄРЕМЕНКО,16(48) 12.08.2011,

Журналістка і редактор Світлана Єременко у 2010 році заявила про себе як письменниця книгою «Живопис як молитва» про унікального львівського художника-постмодерніста Олега Мінька. Світлана народилась на Львівщині, виросла на Житомирщині. Закінчивши факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка, довгий…

Проза
Іван АНДРУСЯК,13(45) 1.07.2011,

Новела – Кат! Істий кат! Ігорко аж почервонів від обурення, і на його рожевощокому, засмаглому личку проступили білі плями. Поморщившись, хлопчик почухав ногу над коліном. Він сидів на колоді, й ноги його задерикувато визирали з коротких сірих штанців. Звичайні…

Проза
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ,12(44) 17.06.2011,

Уривок з нового роману «Вічник» …Той дивовижний чоловік увів мене в живу казку, відкрив переді мною зелений університет карпатського Марамороша. Се був волхв трави, він молився на неї, він знав з нею розмовляти. «Трава – як чоловік, – казав поважний…

Проза
Любов ПОНОМАРЕНКО,11(43) 3.06.2011,

Сіється розбрат і райські сади вкриває трава забуття. Немає зпоміж нас праведників. Старці – самітники, які пішли в ліси, повмирали. І тому ні в кого спитати, чи буде кінець світу за два роки. Чи стануть у зріст річки, чи піднімуться …

Проза
В'ячеслав МЕДВІДЬ,10(42) 20.05.2011,

(Вибрані розділи з книжки) ІІ Ми приятелюємо, співживемо, сусідуємо з багатьма різноплемінними людьми, і навчилися більш-менш терпцю, хоча в глибинах своїх щораз повгамовуємо бунт; та не з того це бунтівне сум’яття, що таке співжиття приневолює до всякчасних сумнівань і невдоволеності;…

1 26 27 28 29 30 32