Ми не згинули – прагнемо жити
В невідомих, далеких світах.
Райські вісті нам буде носити
Білий голуб, від Господа птах.
Витри сльози, згорьована нене,
Не побачиш такого і в сні:
Тут всміхаються мальви до мене,
Херувими співають пісні.
Ми не вмерли – під стягом блакити
І достиглих пшеничних ланів
Вічно в пам’яті будемо жити:
Не забуде Вітчизна синів.
Щоби рідна земля розцвітала,
Ми – на чатах, її вояки.
Як полізе московська навала,
Славна пам’ять очолить полки!
25 січня 2015 року
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал