Я у шість не любила зеленку і вазелін.Імітувала хвороби, постійно губила ручки.Підходила до чужого вікна, що росло із землі,а з нього дивились на мене сусідські близнючки.Їх каламутні погляди з-під широких лобів,їх безкінечна слина й короткі стрижки.А ще в них був…
УСМІШКА З-ПІД ШАБЛІусмішка далебі розкрита ранавід шаблі а ще гірше від цілункущо тяжкий неначе сповідь ранотяжкий мов цукру клунок і солодкийлибонь так самоболючо-нестерпний як звісткаі також часом гіркийяк мости розташовані хистконад голодним плесом рікиз-під шаблі чи вуст калинажиттєдайна стікає простоі…
*** Тут що не вкусиш – ряд німих оском куди б не йшов – вертатися не в змозі нас водить небо за гріхи ослом як на різдво по хаті водять кози тобі шукати підходящих трас мені дописувати ярі манускрипти і навіть…
ЕЛЕКТРИЧКА «ЛЬВІВ – ЗДОЛБУНІВ»Вже Підзамче позаду. Сірий потяг в’їжджає в Знесіння –ув одвічне спасіння, зелене чиєсь воскресіння…***Дерев’яні сидіння. Чийсь матюк в’ївся в лак.Спить бабуня навпроти, підмостивши кулак.Помолившись від серця на добру дорогута курчат у картонці довіривши Богу.І глухий, і німий…
ВАД.13суцвіттів шипшини солодкі криваві вузли.всі пальці пов’язані, щоб пам’ятати про тебе.а нині си корчи, валяйся і лікті гризи,наліплені богом на шкіру здираючи лейбли.бо що залишається? море троянд і птахівпоперед тебе розступилося, мій моїсею…з цієї води тільки мертві виходять сухі,з цієї…
Життя як птах із крильмиСідало на площі тінямиОбличчя заліплені глиноюДивились нічого не бачившиЯ – КраківБо я – пророча Руками вросла межи снівТак страшно так темно мій гнівПроходить наш ріднийКраків***Намальований вишнями квітеньЗалишає сліди на руці.Це є він, це – вона, це…
ЧЕРВОНОЗАКЛЯТАХоваєшся в нори земні, мов лисиця.Хвостом замітаєш сліди і тікаєш.Ось день добігає до сліз (не спинитись!)Ось ніч притискає до темного краю.Нічого – на потім. На зовсім – ніколиРуда – ти руда Ти Червонозаклята!Твоїх лабіринтів на приступ не взяти –І вкотре…
ТАТАРНІВКА НАВПРОТИ КОДНІ Між ними – Вчора і сьогодні – Дорога долі, Вічний зов… Татарнівка Навпроти Кодні – Родинного коріння Кров…Десятки пар взуття Вже змуляв На трасі цій. Слова дзвенять: «Щоб тебе Кодня не минула!». Минаю Кодню Я Щодня.Туди й…
Вiтаю вас, шановна редакцiя «Української лiтературної газети»! Мене звати Олександр Танань, проживаю в селi Северинiвка Жмеринського району Вiнницької областi. Вельми щасливий, що знайшов Вас у безмежному павутиннi iнтернету. На жаль, у мене склалось враження, що нині всiх цiкавить тiльки бiзнес…
***Вимолена дзиґа ока,Видощена дошка снігу. З ніг – у… голку…З голки – в сіно.Я – у чобіт.Ти – у капці.Нудить кло-пітв череп-аш-ці.Хочеш жи-ти?!Жи-ти – жорстко……Вимолена дзиґа ока…Ялинкова кулька прірви.У мені – голки – лопають…ти – останню – під?рвеш…***Вирвати свою середувіддати…
