***Стою у центрі родоводу.О ні, не центр я.Це Господній час,допоки мозок не погас,мене тримає на планеті.Стою серед усіхкалинокровних родичів моїх.Одних – уже немає,інших – ще немає.А я живу.Єднаю небо і траву.«Хто ви, прапрадіди?» – гукаю.«Хто ви?» – і повертається луна.І…
***розвиднювалось. тіні рухались углиб.допоки коней запрягли,при каганці молився молодий поручник.тремтіла, мріла Богородиця на кручі.збувалося усе: і попіл сипав з голови,і лиця з різних половин,і кожна з половин по-різному мовчала.світанню навперейми білі коні мчали.збувалося усе, окрім печалі, ох, прости,перехреститися не встиг…
ВОЛЯМоїй любовіІНа мовчазному перехрестіСтою замислено один.Один як смерть. Мовчить полин.І очі дня ще не отверсті.Учора тільки я з рукиВостаннє лід кайданів скинув,Учора засуви й замкиВостаннє заіржали в спину.В тюрмі рожденному, меніНе пахне волі пишна павіть.І більш, ніж стіни кам’яні,Мене бездонний…
В кімнаті у стилі хай-текуЖила ця дівчина з Артеку,На стінах – змальовані фото,На стелі – фрески з Кіото.В душі то була Галатея,У світі – душа Прометея,Кохала лиш пристрасть та спокій,І вогник вночі одинокий.В очах її перли й смарагдиА розум дошукує…
«Ліх-тар, ліх-тар!» –Я співала іще б, іще б.Зацілована сивим дощем,Увіходжу під звуки фанфар ув Едем.Цок-цок-цок-цок – Черевичками цокочу мовчу.Знаєш, я теж колись до зірок по-ле-чу!Дін-дон-дін-дон!!!Може, будем тихіше йти,Бо впадемо дощем з висоти!Й буде співати пісню наш дощ:я-і-ти-я-і-ти-я-і-ти………………***Наречену цілуєш до смерті,А…
вона тобі сказала йдиі показала напрям рухучи вистачить у тебе духущоб наздогнать свої ж листивідправлені колись до другабо краще передати їхіз рук у руки без кур’єрів вночі таємно від усіхвідкрити галасливі дверіі впасти тінню на порігу тих листах і біль…
Я у шість не любила зеленку і вазелін.Імітувала хвороби, постійно губила ручки.Підходила до чужого вікна, що росло із землі,а з нього дивились на мене сусідські близнючки.Їх каламутні погляди з-під широких лобів,їх безкінечна слина й короткі стрижки.А ще в них був…
УСМІШКА З-ПІД ШАБЛІусмішка далебі розкрита ранавід шаблі а ще гірше від цілункущо тяжкий неначе сповідь ранотяжкий мов цукру клунок і солодкийлибонь так самоболючо-нестерпний як звісткаі також часом гіркийяк мости розташовані хистконад голодним плесом рікиз-під шаблі чи вуст калинажиттєдайна стікає простоі…
*** Тут що не вкусиш – ряд німих оском куди б не йшов – вертатися не в змозі нас водить небо за гріхи ослом як на різдво по хаті водять кози тобі шукати підходящих трас мені дописувати ярі манускрипти і навіть…
ЕЛЕКТРИЧКА «ЛЬВІВ – ЗДОЛБУНІВ»Вже Підзамче позаду. Сірий потяг в’їжджає в Знесіння –ув одвічне спасіння, зелене чиєсь воскресіння…***Дерев’яні сидіння. Чийсь матюк в’ївся в лак.Спить бабуня навпроти, підмостивши кулак.Помолившись від серця на добру дорогута курчат у картонці довіривши Богу.І глухий, і німий…
