Увечері гортаю книгу радощів, упізнаю на пожовтілих сторінках всі імена, малюнки з дитинства призабуті, і незвичайні долі, по темних закутках причаєні, прокляті тишею. Увечері весняно чепурю оселю, пошкоджені малюнки мій зір приваблюють: тьма-тьменна звірят приручених, з усіх-усюд придибали сюди і…
Насамперед потрібно левів, мавп, слонів та інших тварин приборкати в солодкий спосіб. Уважно капелюх чарівника наповнити строкатими хустками та голубами білими, та рештою речей магічних. Опісля добре перевірити ланці, напнуті линви, отвори на сітях, замки і клямки на…
Мігель ЕРНАНДЕС (1910 – 1942) *** Чорні очі, чорні. Розкривався світ над твоїми віями чорними глибинами. Погляд золотий. Стуляється світ над віями твоїми чорними, дощовими. *** Цілунок такий глибокий, що й мертві втратили спокій. Цілунку…
Як ми вже повідомляли, нинішнього року вперше проведено поетичний конкурс «Кохання в мережі», що проходив у соціальній мережі «В контакті». Інформаційним спонсором конкурсу була «Українська літературна газета». Найкращі твори цього конкурсу, в якому взяли участь початкуючі поети, як і було…
Поза збірками та незакінчені вірші *** Пошито мені, Боже, світ, не знявши мірки з очей. Пошито, Боже, мені мене, не знявши мірки з душі. Пошито, Боже, мені роботу, не знявши мірку з долонь. Пошито, Боже,…
*** Я малим кудбацару вгору закинув. Потім довго шукав, та знайти не зумів. Певно, й досі лежить собі десь у кропиві… Та даруйте мені цей малесенький гріх, якщо іноді думаю так: «Може, й справді докинув до неба?!» ***…
*** Осінь зненацька ввірвалася в душу, Не врахувавши залишені шрами. Там, на осонні, до дикої груші Зовсім не ти заговориш віршами. Тиша заснула на березі ставу. Вітер принишк у шаленому скерцо. І золоті найяскравіші барви Осінь розкидала берегом серця… В…
*** Даниїл був у прірві. А тут, за вікном, Відкривається урвище світом пізнанним. У брутальних зірках, що яскравляться злом, Світ ламається воском – і потім розтане. Даниїл був із левами. Снилося зло, Хоч це слово для нас ще було незнайомим.…
Коли на нього майже не чекаєш під стук коліс на протягах вагонів, коли донесхочу нап’єшся чаю, награєшся мобільним телефоном. Коли розплющиш очі по-новому, примружишся, щоб наростало сяйво, коли на фото у твоїм альбомі когось не вистачить, хоча й не…
ВІДБИТКИ Скидають ночі своє одіння, І дивно ясно стає в їх світі, На наших лицях – відбитки тіней Доріг і вирвищ, дерев і квітів. Квітують мальви під почтом сині Без остороги… Чия ж потреба – На наших лицях відбити…
