Ні шурхоту листя, ні запаху квітів…

 

 

Галина ЛИТОВЧЕНКО,

член НСПУ

 

ТІЄЇ ОСЕНІ

В під’їздах гулко стукалися двері,

Балкони гріли в променях лоби,

Біля фонтану у міському сквері

Точили ляси мирно голуби.

 

Ще тільки зрілість набирала осінь

І по кутках тинялися вітри;

Лиш мідним блиском листя налилося –

Вогнем шугало в затишні двори.

 

Зривався дзвін від спалахів на вежі,

Трусив плоди підсмажені каштан –

Рудий-рудий, мов клоун на манежі,

Дрібні гостинці сипав на майдан.

 

Була в той день пожежа не остання,

Ще дзвін не раз на сполохи скликав.

А я з-за вежі в трепетнім ваганні

Дивилась, як на мене ти чекав.

25.10.2015

 

***

А до зими лишилось кілька кроків.

Дбайливо гріє плечі тепла шаль;

під сивим небом сосна кособока

ввібрала біль та осені печаль.

Вечірній сон казками клеїть вії,

на стелю дум чіпляються рої,

а за вікном регочуть вітровії

і навмання ганяють кураї.

29.11.2015

 

СУМНО

Ні шурхоту листя, ні запаху квітів,

бо – зимно.

Тепла не чекати, минулося літо, –

не дивно.

А вітру б навзаводи в поле майнути,

та ні з ким.

Примерзла до шляху припаєм* напнута

ба… тріска.

І бризка багнюка куди не попало

з калюжі.

А сонцю до мене й до всього загалу

байдуже.

Щипа прохолода, втомили підбори,

чи – в хату?

А може чекаєш і серце в мінорі…

Та знати б.

(* тонким льодом)

01.12.2015

 

БІЙЦЕВІ З ПОЗИВНИМ «РЕМБО»

(Присвята спецназівцю батальйону

«Луганськ»)

І кличуть хлопця «Рембо» побратими,

а супротивник впевнено – каратель.

І вже забулось, як насправді звати,

і що рідніш: Донбас, чи то – Карпати…

Та й скільки тих відмінностей  між ними?

 

А мами голос уві сні: « – Синочку!» –

як і в дитинстві до обіду кличе.

Та в лиходіїв настрій войовничий –

і в матері засмучене обличчя…

Ще просить зняти випрати сорочку.

 

А до домівки ж – лиш подай рукою,

і по-пластунськи міг давно добратись,

ще й у Дінці попутно накупатись.

Та не мовчать за річкою гармати…

І берег затягнувся осокою.

 

Він має мрію  (ще не має часу)

пізнати всі міста, містечка, села,

де побратими житимуть веселі

в своїх родинах, в затишних оселях…

Бо ж не бував за межами Донбасу.

 

І не завадити ніяким ордам

підняти стяг на кожнім териконі

тому, хто виріс в степу на долоні,

хто не продався злодіям в законі…

То буде кращим дембельським акордом!

26.10.2015

БАРВІНОК

Шепіт хвилі доносить луна,

Птахи в гаю виспівують дзвінко.

Розлилась біля хати весна

Синьо-синім хрещатим барвінком.

 

Серце в грудях болить від жалю:

Знаю – знов відцвіте в самотині.

Я його ще з дитинства люблю,

Його очі замріяно-сині.

Розстелився рясним килимком

Від черешні і аж до порогу.

Хрестить (наче матуся) тайком,

Як рушаю в далеку дорогу.

Від подвір’я давно відпливли

В тиху вічність і мама і тато.

А у слід їм цвіли і цвіли

Сині квіти. Багато-багато…

2014

 

СПОКУСА

За порогом крутить сніговій,

Завірюха розпустила поли.

А мені сьогодні, милий мій,

Із тобою тепло, як ніколи.

Горобину завидки беруть –

Заглядає до моєї шибки.

Тільки їй крізь снігу каламуть

Нас з тобою, милий мій, не видко.

Не угледять і зірки гріха,

Бо не буде їх до ранку в небі.

Чом же свічка полум’ям зітха?

Мов за мене журиться… Не треба.

2013

СОН

Мені приснився наш старенький сад:

Антонівок покручені суглоби,

Дуплистих груш ранковий променад,

Старечі слив зітхання і жалоби.

В саду в міжряддях косить бур`яни

Опісля зливи моложавий тато.

Правицею, безпалою з війни,

Із лободою бореться завзято.

Так захопила праця косаря,

Що у покоси вже кладе малину.

І мама, дивно, тим не докоря,

Складає мовчки стебла у ряднину.

 

У їх стосунках десь подівся клин –

Насперечались за життя і квити.

За ненароком скошений жасмин

Колись матуся ладна була вбити.

А тут сумирно порають удвох,

Простили скоєні колись огріхи.

Темніє входом прохолодний льох,

Лапасті тіні кидають горіхи.

…Ой, що ж це я так осторонь стою?

Не підсобила батькові ні грама.

Та спробу доброзичливу мою

Спинила жестом заперечним мама.

Прокинулась і розумію – сон.

Стече у ранок ночі темна річка, –

Піду у церкву до святих ікон,

За упокій поставлю рідним свічку.

2011

с.Віліне Бахчисарайського району, АР Крим

 

№24 (186) 9 грудня 2016