Маленький кінець світу

Ектор де СЕНТ-ДЕНІ ГАРНО

Ах! Ах!

Вмер

птах

Птахи

голуби

Наші долоні

Що з ними стало сьогодні

що себе впізнати не годні

Колись їх бачили

в ясній висі зустрічались

у небі ширяли

з радістю спілкувались

себе пізнавали

з такою легкістю

Що з ними зараз

чотири долоні без пісні

вони мертві

і спорожнілі

Я скуштував кінця світу

твоє обличчя руїною стало

бо затихли чотири голуби

бо вмерли чотири долоні

Опали

одна біля одної вряд

І питаєм себе

В скорботі

що за смерть таємнича

яка таємнича робота

у смерті

яким шляхом таємним у нашій тіні

куди наш погляд не в змозі сягти

Смерть

з”їла пташині життя

впіймала пісню й політ перервала

чотирьох голубів

що лежать перед нами

без променя душ

і без тріпотіння сердець.

(Petite fin du monde – Hector de Saint-Denys Garneau)

Вічний початок

Чоловік певного віку

Радше юний і радше старий

З очима тривожними

За прозорими скельцями окулярів

Сидить у підніжжя стіни

У підніжжя стіни напроти стіни

Каже я порахую від одного до ста

На ста кінець настане

Один раз раз і назавжди

Я починаю раз два і далі

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

А на семидесяти трьох вже й не знає

Нам здавалоб рахуємо довгі хвилини

і дійшли до одинадцяти

Навкруги ж темно як знати напевно

Спробуєм відтворити ритм через простори

Що були на самім початку

І чекаєм наступну годину

Він каже нумо треба ж скінчити

Розпочнімо ще раз

Раз і назавжди

Від одного до ста

Раз…

(Hector Sant-Deny Garneau, Commencement perpetual)

Звичайно ж є…

Звичайно ж є той хто вмирає

Я вирішив не втручатись

хай тіло впаде по дорозі

Чого бракує тепер так це руху вперед

бо був то я

Мрець той хто звіряє себе по мені.

(Hector Sant-Deny Garneau, Il y a certainement…)

Переклав з французької

Ростислав Нємцев

Монреаль, Канада

Ектор де Сент-Дені Гарно (Hector de Saint-Denys Garneau, 1912-1943) – митець, поет. Його твори стали одним з поворотних пунктів у розвитку квебецької поезії. В 1934 році став одним із співзасновників літературного журналу «La Relève». Перша і єдина збірка його поезій Regards et Jeux dans l’espace побачила світ 1937 року, але мала досить холодний прийом. Лише багато пізніше після смерті поета його творчість назвуть провісницею нової квебецької літератури.

Ростислав Нємцев народився на Кіровоградщині. Закінчив факультет романо-германської філології Київського державного унівкрситету ім. Т. Шевченка. Працював перекладачем та журналістом в Україні та за кордоном. Займається перекладом поезії та прози. З кінця 80-х років опублікував низку перекладів німецьких та швейцарських авторів. У тому числі в журналі «Всесвіт». Останні роки живе і працює в Канаді.