Відродження забутого жанру

Хто у ХХІ столітті формуватиме внутрішній світ українця,
його особистість? Ми самі чи хтось – за нас? Хто розставлятиме акценти? Хто
змусить людину думати, співпереживати?.. Адже книжок, котрі несуть “добре,
розумне, вічне”, стає все менше. Молодь у театр не заманиш і калачем, а кіно й
телебачення, замість виховної, несе лишень розважально-отруйну місію…

І Національне радіо може сформувати внутрішній духовний світ
нинішнього покоління, а не лише розповідати своїм слухачам про події, що
відбуваються. Можливо, таку благородну мету в 2006 році побачили  очільники українського радіо і взялися до
відродження забутого донедавна в Україні жанру радіоп’єси: тоді й започаткували
всеукраїнський конкурс радіоп’єс “Відродимо забутий жанр”.

Журі назвало переможців та лавреатів Третього
всеукраїнського конкурсу радіоп’єс “Відродимо забутий жанр”.

На конкурс надійшло 364 роботи з усіх регіонів України та
з-за кордону. Пробували себе у ролі радіодраматурга всі: від школярів до
пенсіонерів; писали як ті, хто вперше взявся за перо, так і письменники та
режисери театрів.

До фіналу експерти допустили 30 радіоп’єс.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

І ось нарешті авторитетне журі – Президент Національної
радіокомпанії України Віктор Набруско, письменник, Шевченківський лавреат
Михайло Слабошпицький, радіодраматурги Ілля Хоменко, Володимир Фоменко,
працівники радіоканалу “Культура”: Неля Даниленко, Наталя Коломієць, Микола
Аммосов, письменниця Леся Воронина; актриса Галина Стефанова, головний редактор
журналу “Український театр” Алла Підлужна, головний редактор Головної редакції
освітньо-виховних програм Національної радіокомпанії України Лариса Тарасова,
народні артисти України: Лариса Кадирова, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв,
Лариса Хоролець – назвало кращих.

 Першу премію і 5 тисяч
гривень отримав письменник із Рівного Іван Кидрук – за радіоп’єсу «Політик і
психіатр». Другу премію і 3 тисячі гривень – отримала письменниця з Умані Марина
Павленко – за радіоп’єсу “Стіл”. Третю  і
2 тисячі гривень – отримала письменниця з Луцька Надія Гуменюк – за дві
радіоп’єси – “Тополинка” та “Самотня жінка бажає познайомитися, або Ігри для
риб».

 Лавреатами конкурсу
стали: художній керівник театру української традиції  “Дзеркало” Володимир Петранюк із Києва (“Чорна
рілля” (Любов і смерть Степана Бандери); драматург Олег Гончаров із Броварів, (“Життя
мінливе”); Ірина Тригубенко з Херсонщини (“Любов і смерть Олени Теліги”);
учитель-методист із м. Куп’янська Валентина Паращич (“Депресивна казка з
хепі-ендом”); студент із Києва Станіслав Лобко 
(“Двічі народжені”); письменник із Словаччини Іван Яцканин (“Сходи”);
Любов Якимчук (“Міміка”); дизайнер із Харківщини Анна Кругова (“Таємниця
каменів Золочівського Замку”); Марина Павленко (“Місячної ночі”).

Твори переможців та лавреатів звучатимуть на хвилях Першої
та Третьої (радіоканал “Культура”) програм Національного радіо.

Ми поставили кілька запитань заступникові голови журі М.Слабошпицькому.

– Про що пишуть автори? Чи є якась “виграшна” тема
радіоп’єс?

– Каскад тем дуже широкий. І, повірте, що журі цікавила
передовсім якість продукту: головне для твору – це відповідність жанру і його
літературна повнокровність. Те, що у третьому конкурсі так багато письменників
– симптоматично. Це означає, що письменники сприйняли радіоп’єсу як повноцінний
жанр і як можливість, написавши її, показати себе. Це добре, бо українська
драматургія переживає не найкращі часи.

Коли ви слухатимете радіоп’єсу “Політик і психіатр”, у вас
складеться враження, що на прийом до психіатра прийшов один із депутатів
Верховної Ради… Радіоп’єса “Стіл” – про людей, які опинилися на маргінесі
життя. Вони беззахисні перед брутальною силою, кривдою… Багатьох авторів
цікавить історія України, наприклад, про Степана Бандеру, Олену Телігу, Анну
Ярославну – королеву Франції…

– У вас був список фіналістів із справжніми прізвищами. Як
щодо неупередженості?

– Читаючи твір, відчуваємо, що написала людина, яка володіє
словом. Отже, або це геній, або хтось із письменників… Авторські твори реєструє
відділ листів. Поки робота журі тривала, ми, члени журі, – не знаємо, хто є
хто. А потім нам уже принесли віддрукований список…

Відтак члени журі обіцяють, що наступний, четвертий конкурс
радіоп’єс “Відродимо забутий жанр” буде ще більш неупередженим, а організатори
конкурсу не розкриватимуть нікому “магію імен” до найголовнішої, урочистої миті
– оприлюднення прізвищ переможців.