Найкращих письменників, художників, кіномитців та композиторів відзначили сьогодні в Києві. У музеї Шевченка вручили Шевченківську премію вісьмом лауреатам. Цьогоріч журі не визначило переможця серед театральних діячів, тому премію з літератури розділили на дві номінації. Кожен лауреат отримає 250 тис. грн, повідомляє 5 канал.
У день народження Тараса Шевченка у музеї – особливі гості. Серед кількох десятків присутніх – вісім митців-лауреатів цьорогічної премії Шевченка. Особливий дороговказ – слова самого Кобзаря.
“Боріться і поборете! Вам Бог помагає”, – із цими рядками з “Кавказу” пішов у вічність наш перший герой Небесної Сотні Сергій Нігоян. “Вогонь запеклих не пече”, – рядок із “Гамалії” супроводжував нас у найтяжчі дні Майдану під час Революції Гідності”, – виступає Президент України Петро Порошенко.
Саме цикл документальних фільмів про Революцію Гідності, який створила творча команда “Вавілон.13”, став найкращим у царині кінематографу. По нагороду виходять одразу четверо – оператори та режисер Володимир Тихий. Серед усіх стрічок для автора найемоційнішою стала історія, яку він зняв на прохання свого друга – батька Героя Небесної Сотні Устима Голоднюка.
“Я взяв молодих людей, які були ровесниками його на той час. І просто почав з ними проходити їх особистий досвід цього Майдану. Їх били, вони там стояли, вони мерзли, вони думали, вони вірили, вони зневірювалися. Проходимося через історію і Устима, і по-суті, це був такий колективний портрет молодих українців на Майдані”, – розповідає Тихий.
Нині ж на футболках кіномитців – портрет колеги, кінорежисера та письменника Олега Сенцова. Також лауреата Шевченківської премії, якого від травня 2014-го року незаконно утримують у російській в’язниці.
Втрату територій передбачив у серії полотен “Втрачений рай” харківський художник Павло Маков. 2011-го він почав відтворювати дачне містечко під Харковом як метафору того, що люди на шести сотках створюють особистий рай і відгороджуються від того, що діється в зовнішньому світі. А закінчував – уже з початком російсько-української війни.
Бідкається: “Сумне закінчення проекту, бо ніхто не очікував. Навіть я, починаючи, все ж не очікував, що це переллється у війну. Війну з сусідами, з котрими ми поряд живемо – від Харкова до кордону 25 км”.
З-за океану спеціально на вручення прилетів найкращий публіцист – професор Гарвардського університету Сергій Плохій. Він написав історію України від скіфських часів до сьогодення у книзі “Брама Європи”. Розповідає: “Книжка була створена в рекордно короткий термін часу, за півроку. Почалася війна в Україні, виник інтерес на Заході – читачів, видавців. До мене звернулися і це треба було зробити в надзвичайно швидкі темпи”.
Натомість аж 20 років писала твір свого життя – хорову симфонію на канонічні тексти “Світлі піснеспіви” – композитор Вікторія Польова. Зізнається: “Ця музика росла зі мною, і я одночасово розвивалася з нею. Це не був якийсь проект – це твір, який сформував мене”.
Єдина, хто не зміг приїхати на нагородження – письменниця Емма Андрієвська, яка живе та працює в Німеччнині та США. Всі лауреати отримають цьогоріч по 250 тис. грн. Більшість – інвестуватимуть їх у творчість.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал