У Рівному презентували дослідження про таємні сторінки біографії Гоголя

 

Про таємні сторінки, одного із наймістичніших авторів, Миколи Гоголя сьогодні дискутували у Рівному. В обласному краєзнавчому музеї відбулась творча зустріч, дискусія з приводу видання нової літературознавчої праці професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка.

У книзі «Таємний агент Микола Гоголь, або Про що розповідає «Тарас Бульба» Петро Кралюк робить спробу дослідження повісті «Тараса Бульби», яка стала, за словами автора, однією із культових повістей у російській літературі. Місце літературного героя Тараса Бульби дослідник подає у різних контекстах – російському, малоросійському, єврейському тощо, передає charivne.info.

Видання «Тараса Бульби» за життя автора Миколи Гоголя має два надрукованих варіанта – у збірнику «Миргород» 1835 року, а потім, 1842 року, у 2-му томі «Сочинений Николая Гоголя», де твір відкориговано та розширено. Микола Гоголь очікував ще на третє перевидання, проте не дочекався. Пізніше твір неодноразово перевидавався в Росії. Саме другий варіант повісті став «канонічним», попри те, що в нього були внесені правки, не узгоджені з Гоголем. Перевидання та переклади «Тараса Бульби» здебільшого базувалися саме на цьому, другому варіанті.

Науково-популярне видання вміщує досить сміливі припущення про перебування Миколи Гоголя на Волині. Утім, про це біографи не згадують жодним словом, офіційні свідчення про це мовчать.

Зокрема, про перебування Гоголя в Радивилові, Дубні чи Шумська немає жодного документу. Натомість, у творах маємо досить детальний опис цих містечок, буцімто, він там сам був. За словами дослідника, Гоголь вдається до опису «верхівок церков» у Дубні, а про Шумськ згадка трапляється у повісті «Страшна помста», яка ввійшла до складу другої книжки «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Адже головні події повісті «Тарас Бульба» відбуваються чомусь саме в цьому місті, де Бульба з козаками намагається взяти штурмом містечко. Щоправда, це йому не вдається. Саме тут він убиває свого молодшого сина Андрія.

У тексті також протиставляються паралелі між «Тарасом Бульбою» та «Історією Русів», вказівки на збіги, які інколи дослівні, між «Тарасом Бульбою» і думою про Хмельницького.

Постать Миколи Гоголя не вперше з’являється на сторінках книги Петра Кралюка. Варто згадати хоча б роман «Римейк», де увесь сюжет закручений довкола відзначення двохсотліття Миколи Васильовича, а сам він яскраво змальований як «малоросійський письменник, який дуже хоче стати великоруським» і розплачується за ці поривання душевним здоров’ям, перед тим неодноразово потрапляючи в цілком закономірні комічні ситуації. Утім, як зазначає Петро Кралюк, тексти Миколи Гоголя мають декілька рівнів, їх варто “вміти” читати.

Книга Петра Кралюка стоїть осторонь гучномовних гасел «Гогольнаш!», які зараз поширені у новітньому українському літературознавстві.

– З моєї точки зору, митці, котрі народились і жили в Україні, мають розглядатись у контексті української культури, – додає автор праці.