Пам’яті Віри Річ

20 грудня 2009
року в Лондоні не стало знаної
перекладачки
Віри Річ, яка все своє життя виконувала функцію
Української академії наук у Великій Британії. Авторка збірки оригінальних поезій, зокрема «Outlines»
(1960), «Portents and Images» (1964), збірок перекладів із Шевченка «Song out
of Darkness» (1961), Івана Франка, Павла Тичини…

Віра Річ (Vera
Rich, 24.04.1936) —
англійська перекладачка, журналіст, поетка. Народилася в Лондоні. З юних років працювала над
перекладами української та білоруської поезії (антологія білоруської поезії в
перекладі англійською мовою “Як вода, як вогонь” (ЮНЕСКО, 1971 рік) була першою
західноєвропейською мовою). Також пані Віра перекладала з польської,
російської, чеської, хорватської, норвезької та іспанської мов.

У 1997 році
Національна спілка письменників України нагородила її найвищою відзнакою –
премію імені  Івана Франка. Колишня жертва радянської цензури, Віра Річ —
активний поборник правди в літературі. Засновник і редактор часопису «Manifold
Magazine of New Poetry» («Розмаїття. Часопис новітньої поезії»).

Першим
надрукованим перекладом В. Річ був
“Пролог” до поеми «Мойсей” І. Франка (опублікований в “Українському віснику”,
який виходив у 1957 році в Лондоні). На сорокаріччя з дня цієї події Спілка
письменників України нагородила Віру Річ Премією імені І. Франка. Першою
добіркою перекладів стала збірка Тараса Шевченка, яка з’явилася в 1961 році,
коли відзначали роковини смерті
великого українського поета. З того часу Віра Річ почала працювати з українською,
білоруською поезією, прозою, а також перекладами з польської, румунської,
чеської, російської, давньоанглійської мов, переклала цикл поезій з іспанської мови. Останнім часом працювала для
видання українців у Великій Британії «Українська думка».

В. Річ завжди вірила в
краще, вірила, що і з її Україною все буде добре. «А як ви хочете, — казала
вона, — демократія — це складний багаторічний процес».

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Наприкінці 2007
року за підтримки Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ вийшло прекрасне
видання вибраних поезії Т. Шевченка в перекладі Віри Річ (із передмовою
академіка Івана Дзюби). Це фундаментальне академічне видання має назву «Тарас
Шевченко. Вибрана поезія. Живопис. Графіка», що побачило світ у видавництві
«Мистецтво» (твори Шевченка представлено і в оригіналі). Упорядником та автором
приміток виступив відомий український шевченкознавець Сергій Гальченко,
передмову до поезій написав академік Іван Дзюба, а передмову до живописних
творів Шевченко підготувала Тетяна Андрущенко.

«Одна ворожка
мені сказала, що я проживу до 2018 року. Тож іще встигну доробити всі важливі
справи…». Ці слова Віра Річ останнім часом повторювала досить часто. Та Бог
має, певно, свій Годинник, який розходиться з годинниками ворожок. І хотілося
б, аби віщунки не помилялися, та де ж у ХХІ сторіччі знайти справжню Кассандру?

Хай земля буде
пухом, дорога Пані Віро! Україна сумує через цю неоціненну втрату, позаяк із
відходом Віри Річ у кращі світи Україна втратила не просто однодумця у Великій
Британії, а і свого речника, без перебільшення, Надзвичайного
Посла України у світі в
англомовної культури…

 

Микола Жулинський, академік, директор Інституту літератури
ім. Т.Г. Шевченка,

Роксолана Зорівчак, професор, завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім
Г.П. Кочура ЛНУ ім. І. Франка,

Дмитро Дроздовський, редактор відділу журналу «Всесвіт»,
прес-секретар НаУКМА,

Ганна Косів, викладач кафедри перекладознавства і
контрастивної лінгвістики ім.  Г.П. Кочура ЛНУ ім. І. Франка,

Олег Микитенко, шеф-редактор журналу «Всесвіт»,

Андрій Кочур, письменник, публіцист,

Марія Кочур, заслужений працівник культури України