Нобелівську премію з літератури отримав Кадзуо Ісігуро

Лауреатом Нобелівської премії з літератури в 2017 році отримав британський письменник японського походження Кадзуо Ісігуро.

Розмір Нобелівської премії в 2017 році становить 9 мільйонів шведських крон (1,1 мільйона доларів). У 2016 році Нобелівська премія з літератури була присуджена американському музиканту Бобу Ділану з формулюванням «за створення нової поетичної мови у великій американській пісенної традиції».

Довідка

Літературна кар’єра Кадзуо Ісігуро почалася у 1981 році після опублікування трьох оповідань в антології Introduction 7: Stories by New Writers. У 1983 році, невдовзі після публікації свого першого роману, він був висунутий на грант як один із «Найкращих молодих бритаських письменників». Теж заохочення за ті самі досягнення він отримав і у 1993 році.

Перший роман «Там, де в димці пагорби» (1982), оповідає про Ецуко, вдову із Японії, що живе в Англії. Після самогубства дочки її переслідують спогади про зруйнування та відродження Наґасакі. Другим романом був «Художник хиткого світу» (1986), де через розповідь обтяженого особистим військовим минулим художника Мацуї Оно досліджуються відношення японців до Другої світової війни. Цей роман став книгою року у Великій Британії. Третій роман Ісігуро, «Залишок дня» (1989), оповідає історію літнього англійського дворецького. Це монолог-спогад на фоні згасання традицій, наближення світової війни та підйому фашизму. Роман отримав Букерівську премію, найпрестижнішу щорічну літературну нагороду у Великій Британії. При цьому члени Букерівського комітету проголосували за роман одноголосно, що трапляється нечасто. Критики відзначали, що японець написав «один із найбільш британських романів XX століття». Його порівнювали із Джозефом Конрадом і Володимиром Набоковим, яким також вдалося створити твори не на рідній для них мові. За романом «Залишок дня» був знятий однойменний фільм з Ентоні Хопкінсом Еммою Томпсон в головних ролях.

У 1995 році був опублікований найскладніший за стилістикою роман Ісігуро «Безутішні». Він був наповнений численними літературними і музичними алюзіями. Дія цього роману відбувається у невідомій центральноєвропейській країні і в наш час, тоді як усі попередні твори Ісігуро були наповнені ремінісценціями минулого. Дії наступного роману «Коли ми були сиротами» (2000) відбувається у Шанхаї у першій половині XX століття. Це історія розслідування приватним детективом таємничого зникнення його батьків 20 років тому. Тут Ісігуро повернувся до свого улюбленого прийому блукань у минулому.

Ісігуро — автор двох оригінальних стрічок для телебачення. Він член Королівського товариства літератури. Його твори перекладені більш ніж 30 мовами. Його останній роман «Не відпускай мене» (2005) був включений у список 100 найкращих романів усіх часів за версією журналу Тайм.