Літературну Житомирщину сьогодні можна досліджувати
в багатьох аспектах, бо має вона власні поетичні та прозові школи. І хоча це досить умовно, але якщо говорити про особистості,
що творили й творять Слово, то тут варто насамперед згадати основоположника так
званого герметизму, поета Михайла Клименка, якому цьогоріч мало б виповнитися
83 роки. Це саме він спільно з Максимом Рильським, Борисом Хомичевським,
Євгеном Концевичем стали родоначальниками обласної письменницької організації.
Як і Максим Рильський, Михайло здебільшого
творив словесну еклектику рідної природи, розповідав про болі й радощі людської
душі, вдаючись таким чином до самозахисту творчої особистості.
Та не забував він і про громадську позицію. Дуже тонко і чуттєво
ставився, зокрема, до молодих літераторів. Отож нині на Житомирщині працює ціла
плеяда справжніх учнів «лицаря синіх очей весни». Проте до цього часу поет не
оцінений належно, хоча 2006 року друком вийшла книжка саме під такою назвою, укладена головою Житомирської обласної організації НСПУ Михайлом Пасічником (праворуч), де зібрані спогади про надзвичайно талановитого
поета. Це – перший крок до увічнення вагомого творчого і життєвого набутку
класика. А другим був – втілити в життя ідею про запровадження премії імені
славного сина Житомирщини.
Тож цьогоріч житомирський письменник Василь Дацюк
знайшов і мецената, який зголосився щорічно фінансувати її. Ним виявився земляк Василя Лаврентійовича – миропільський бізнесмен Іван Гордєєв.
А відбулося
вручення перших премій у залі мистецтв Житомирської обласної бібліотеки.
Лауреатами премії імені Михайла Клименка стали знані житомирські поети Марія Павленко та Ігор Ліберда.
Віктор ВАСИЛЬЧУК,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
заступник голови Житомирської обласної організації НСПУ.