Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ,
Голова Спілки офіцерів України, генерал-лейтенант у відставці
Закінчення. Початок.
«РЕЛІГІЙНІ ВІЙНИ»
Одразу після заколоту більшовики спробували замінити християнську та інші релігії ідеологією марксизму-ленінізму. А коли зрозуміли під гуркіт гітлерівських гармат, що церкву, як інститут держави, знищити неможливо, припинили руйнувати храми, а з церковних служителів взялися творити служителів комуністичного культу. Цю стратегію довів до вершин цинізму Сталін, перетворивши церковних достойників на штатних офіцерів КДБ у званні підполковників і полковників, а то й генералів…
Нагадую про це, оскільки у будь-якій країні, коли настають скрутні часи, збільшується кількість прихожан. Тому звертаюсь до всіх мирян: Кремль не гребує використовувати храми Московського патріархату у релігійних війнах. Згадайте хоча б, як у Запоріжжі священик Московського патріархату відмовився відспівувати трагічно загиблу дворічну дитину, заявивши що оскільки її хрестили у церкві Київського патріархату, то вона залишається нехрещеною, а сама церква Київського патріархату, мовляв, неканонічна. Не творіть собі западню, підтримуючи ідеологію руського миру.
ЯК ПІДСИЛИТИ ЗАХИСТ ДЕРЖАВИ
Не думаю, що мені треба переказувати Вам тексти численних статей і книжок, написаних різними авторами, у тому числі й з ворожої країни. Ви самі можете їх знайти і прочитати. Спробую привернути увагу до того, про що із зрозумілих причин навряд чи скажуть вам командири та інструктори. Одна з переваг літніх людей в тому, що вони можуть ділитися своїми знаннями і досвідом цілком щиро, бо їх уже не цікавлять кар’єрні, політичні чи особисті інтереси. Саме тому американці доручають писати концепції і керівні настанови ветеранам-відставникам.
Перед тим, як навести конкретні приклади, які правляча «еліта» спробує заперечити (бо ніщо так не зачіпає ницу людину, як мовлена про неї правда), і щоб довести воїнам, що це не вигадки, зроблю своєрідний вступ.
Радянська шпигунська школа була надзвичайно потужною не тільки тому, що кандидати на службу в ній проходили через наджорстку і багаторічну систему відбору, а й тому, що вона увібрала в себе багатовіковий світовий досвід проведення таємних операцій, і російські розвідники дуже ретельно його дотримувалися і дотримуються.
Наприклад, у сімдесяті роки минулого століття, коли весь радянський народ вивчав, як життєвий дороговказ, праці КПРС і безцінний бестселер Леоніда Брежнєва «Малая земля», в глибинах розвідувальних служб майбутніх шпигунів, агентів, палких атеїстів вчили, що розвідка – це біблійна категорія і наводили базові принципи розвідки з Біблії. Ось один з них: Книга Числа, розділ 13: «І промовляв Господь до Мойсея, говорячи: Пошліть людей, і вони розвідають ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошліть по одному чоловікові від племені своїх батьків, кожного начальника в них».
Ось цю установку «начальника в них» Путін довів до абсолюту. Сьогодні Росія – це шпигунська держава насамперед згори. І в Україні спецслужби Росії вербують передусім найголовніших, або просувають свою агентуру чи довірених осіб на самі верхи.
Усі головні інституції усіх сфер життєдіяльності Росії – РАН, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, МЗС, і т. д. займаються не просто інформаційною роботою, вони здійснюють підривну діяльність в ідеологічній, фізичній, усіх інших сферах – від Мінкультури до Газпрому. Спільно з ними діють українські олігархи та чимало високопосадовців (значну частину з них досі призначають олігархи).
Наведу приклад, який буде зрозумілий найширшому загалові. Йдеться про власників українських облгазів. А саме:
Александр Михайлович Бабаков – российский государственный и политический деятель, предприниматель. Член Совета Федерации, заместитель председателя Комитета Совета Федерации по международным делам. Спецпредставитель Президента РФ по взаимодействию с организациями соотечественников за рубежом.
Михаил Викторович Воеводин – российский предприниматель. Генеральный директор корпорации ВСМПО-АВИСМА – российская металлургическая компания, крупнейший в мире производитель титана. Глубоко интегрирована в мировую авиакосмическую индустрию.
Евгений Леннорович Гинер – российский предприниматель, президент московского футбольного клуба ЦСКА, глава финансового комитета РФС.
А їхні українські «приятелі по цеху»: Рінат Ахметов, Костянтин Григоришин, Юрій Бойко, Юлія Льовочкіна, Медведчук і К.
Ви розумієте, до чого веду.
ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ
А) Треба якомога швидше забрати у підпорядкування держави, аж до перемоги над ворогом, всі ключові об’єкти, які забезпечують живучість України. Інакше на час, коли повернетесь з передової, України як держави вже може і не бути. А на чиєму боці Верховна Рада, ви бачите на прикладі законодавчого оформлення цього процесу. Наразі ВР переважно зайнята напівзаходами та імітацією державотворення, а не вкрай потрібним законодавчим забезпеченням перемоги.
Б) Треба негайно мирним тиском народу на верхівку влади, відсторонити від ключових важелів управління державою ворогів і злочинців по всій вертикалі (згадайте про «елітні війни»). Змінити квотний принцип розподілу чи формування влади народним вибором міністрів, а що головне, суддів.
Вам скажуть, що цього не можна робити, це, мовляв, дестабілізує ситуацію в державі, до всього це протизаконно. Вигадки. Не можуть бути протизаконними дії, спрямовані на захист вашого життя і життя країни в умовах реальної війни. Це необхідна самооборона.
Всіх, хто обіймає ключові посади, треба під контролем делегованих з поля бою бійців пропустити через детектори брехні з установкою перевірки на антидержавну та злочинну діяльність, а також через медичне освідчення на психічні розлади.
Мене часто запитають, чи знаю, хто саме на найвищих державних посадах є агентом КГБ-ФСБ-ГРУ? Моя відповідь: завантажте ці питання у поліграф, додайте до них питання щодо корупції, кримінальних злочинів, залежності від алкоголю й наркотиків, щодо подвійного громадянства, і почніть перевірку. Згори. Неодмінно знайдете відповідь.
Ви навіть не уявляєте, скільки чиновників найвищої ланки в РНБОУ, в комітетах ВР, в Уряді та Адміністрації Президента, лідерів різноманітних «патріотичних» політсил відмовляться пройти тестування! Не вступайте з ними у полеміку – відстороняйте автоматично. А нових кандидатів на високі посади призначайте тільки після успішного проходження цієї процедури. І не звертайте уваги на лемент, який почнеться.
Водій автобуса, перед тим як сісти за кермо, проходить медичне обстеження. Пілот, перед тим як взяти до рук штурвал літака, здає аналізи лікарям… Тим паче всебічне обстеження, включно з поліграфом, мають проходити ті, хто рветься до керма державою, особливо коли держава в небезпеці.
Воїни! Це не іграшки, це безпека Вашого життя і виживання України.
В) Вимагайте від депутатів ВР, які пройшли війну, добитися на найближчій сесії законодавчого оформлення поняття «ворог України і народу України» (йдеться, зокрема, про різної масті колаборантів), і норм покарання цих осіб, а також права спецслужб України розшукувати їх по всьому світу і забезпечувати повернення в Україну, або здійснювати нейтралізацію на місці. Ви робите стратегічну помилку, коли намагаєтесь втягуватись у полеміку і пробуєте переконати у своїй правоті усіляких колаборантів-плямкалів. Не можна переконати агента впливу Росії, який виконує її завдання, або махінатора-антидержавника, що вони чинять аморально. А ось коли законодавчо будуть визначені критерії «ворога України і народу України», все спроститься – заява до суду із чітким зазначенням ознак злочину, за якими той чи інший підозрюваний потрапляє в категорію ворога, відтак визначена законом його нейтралізація.
Г) Також треба вимагати пропорційного розподілу тягаря війни серед усіх верств населення. Приміром, Яценюк уп’ятеро зменшив і без того мізерні доходи простих людей, а сам за час свого правління став мультимільйонером. Ті, хто має по шістдесят квартир, так продовжують ними володіти. Треба надлишок віддати тим, хто був покалічений на фронті.
Скиглення щодо посягання на злочинно отриману приватну власність треба припинити законодавчо.
Я вже згадував про єдність як обов’язкову умову перемоги. Але, яка може бути єдність між тими, хто володіє зарплатнею у 300 тисяч гривень на місяць, навіть мільйонів, і які зростають попри фінансово-економічний обвал країни, і тими, у кого пенсія нижче прожиткового мінімуму?
Далі. Я вже казав, що існують бронетранспортери, які убезпечують життя бійців при підриві фугасів; є інші дуже прості, але надзвичайно ефективні засоби і технології захисту, від виробництва яких відмовився і Турчинов, і Порошенко. Коли визначите, кому з делегованих вами знизу побратимів можна розкрити ці технології – розповімо з вуст у вуха. А наразі приверну увагу до іншого способу захисту.
Ви ж розумієте, що для ворога БТР, БМП, інші бронеавтомобілі автоматично є мішенню. Їхні зовнішні ознаки навіть у пам’ять кілл-дронів закладені. При цьому жодна броня цих машин не витримує влучення, скажімо, снаряду Шипунова і не захищає від фугасу. Потрібна інша технологія.
А поки вам її не передали, то організуйте пересування по рокадних дорогах, максимально де можна, на цивільних автомобілях. Для цього вимагайте від Президента і Верховної Ради ухвалити рішення, щоб кожний, хто має парк машин, залишив собі не більше двох, а інші має передати на передову. Мало того, всі, хто затриманий вдруге за кермом у нетверезому стані (алкогольному чи наркотичному), також будуть зобов’язані передати автомобіль бійцям. Це ж стосується порушень, пов’язаних із травмуванням людей в містах і селах тощо. І вам захищеність через маскування буде краща, і нащадки фірташів-шуфричів менше мирних українців калічитимуть.
Цю ідею буде непросто реалізувати, але треба. Одначе цим прикладом я хотів привернути вашу увагу до фронтової аксіоми: не можна захистити країну, не навчившись самим захищати самих себе. Акцентую: самим захищати самих себе.
Заклики «умріть геройськи» та іншу маячною хай колективний Яценюк-Турчинов до своїх дітей застосовує. Умертвляти треба ворога, а самим навчитись виживати за будь-яких обставин. Для цього є технології. А Яценюк, коли згадав про «кулю в лоб», точно знав, що вона до нього не долетить. Коли-небудь і ви довідаєтесь, чому саме не долетить. Тож не ведіться на цей блеф.
Кілька думок щодо геройства. Геройствувати на передовій чи в тилу ворога ви змушені тому, що ті, хто нагорі, не захотіли чи не зуміли виконати свою частину покладених на них обов’язків і роботи. У цей час вони або крали, або пиячили, або по закордонах розтринькували нахапане, або ж виявились просто тупими виконавцями.
Правильно організована розвідувальна діяльність – це насамперед педантична, часто марудна і монотонна робота, зрештою, як інші складові війни. Чиєсь трагічне геройство на фронті – це переважно зворотна сторона чиєїсь тупості чи підлості. Тим часом захист від смертей існує, але не «Дозорами-позорами» забезпечується. Вас цьому захистові вчити не хочуть, а нас для надання порад-інструкцій на гарматний постріл, як мовиться, не підпускають, вважаючи радикалами і націоналістами.
А телевізійні «аси розвідки», які глибокодумно менторствують з екранів телевізорів, цими навиками перемоги не володіють і тієї зброї не знають, бо розвідники з них віртуальні – «пятьдесят лет в строю, ни дня в бою». Бути призначеним генералом розвідки ще не означає бути розвідником.
Я передбачаю замовні, або, через недолугість, коментарі типу «цей гебешний генерал пише щоб до годівнички наблизитись, де він раніше був»…
Тож аби ви не відволікались на такі нісенітниці, заздалегідь поясню: у свої майже 74 роки не шукав і не буду шукати владних посад, а партійний білет члена КПРС поклав на стіл у жовтні 1990 році і відтоді почав боротьбу за утвердження самостійної, суверенної української держави.
Наразі одного хочу: щоб нову генерацію захисників нашої Вітчизни не обманули ті, хто зумів перемогти нас. Бо зараз на коні їхні вихованці.
З переможних стратегій, про які можна говорити відкрито, і про які наші отаманчики знають, але не реалізовують, бо їм це як смерть, деякі назву. Але спершу наведу приклад, що ми спрямовуватимемо вертикаль цих стратегій донизу, на передову. Серед нас, уже немолодих, ще є практики, які можуть багато чого передати захисникам Вітчизни.
Якось звернувся до однієї вже літньої людини, яка за родом своєї діяльності займалась узагальненням досвіду партизанських бойових дій у різних країнах (Росія приділяє дуже велику увагу досвіду ведення партизанських війн). Запитую: «Як налагодити рух спротиву на окупованих українських територіях». Він мені зустрічне питання: «А які «стежки Хошиміна» вже прокладені нашими хлопцями на ті території?». «Про що це Ви?» – уточнюю. У відповідь чую: «В українському Криму функції «стежки Хошиміна» для Росії виконував Чорноморський флот. Спеціальними діями були створені численні анклави життєвого простору Росії в межах фізичних кордонів України».
На Донбасі функції «стежок Хошиміна» виконували контрабандні маршрути, зараз це 410 км неконтрольованого Україною кордону.
«А у нас як?» – цікавиться згаданий мною літній чоловік. Я відповідаю: «Не знаю, а у разі чого допоможете?» Він каже: «Допоможу, якщо живий буду, але шукай народних командирів, воїнів з народу, кому це можна передати усно. Не у відкритий же простір вкидати досвід».
Отож, усе зводитиметься до практики. Але почати все ж треба з теорії перемог:
1] Перемога здобувається в єдності армії, влади і народу. І українська нація знизу поступово добивається єдності з військом.
Через недовіру до української нації серед складових сектору національної безпеки і оборони відсутня справжня народна варта, народне ополчення, які зупинили навалу.
Виборчий бюлетень – це потужна сучасна граната у Вашій руці, а в кого Ви її кинете, у ворога, чи собі під ноги, залежить від Вас.
2] Перемога здобувається, коли весь потенціал країни залучений в інтересах оборони. Наразі весь потенціал націлений на перерозподіл активів в інтересах збагачення вузького кола гієн, які зуміли вмонтувати себе у нові реалії.
3] Перемога досягається асиметричними діями.
Хочете вижити і перемогти, знайдіть можливість, як від нас, досвідчених, і від своїх побратимів, що вже набралися бойового досвіду, перейняти технології перемоги і виживання для кожного конкретного випадку, безпосередньо довідатись, а не через фейкові штаби і центри. Бо чим більше проміжних ланок, тим більше вірогідність, що до вас ці техніки не дійдуть, а натомість дістануться ворогові.
Не теоретизую, бо маю з колегами особистий прикрий досвід, коли пропозиції щодо асиметричного підсилення ситуативної обізнаності на полі бою через впровадження простих і дешевих технологій, які були передані до Адміністрації Президента і до Турчинова в перші місяці війни, вже реалізовані в Криму російськими військовими. А у нас і кінь не валявся.
Передбачаю, що хтось заперечить: ми й так переймаємо досвід, навіть американці і канадці та інші беруть на озброєння наш досвід як треба воювати проти Росії. Все правильно, але я кажу не про досвід воювати, а про досвід перемагати, залишаючись неураженими.
4] Щодо духовної і психологічно безболісної адаптації до мирного життя та облаштування свого життєвого простору ще напишу. Тут теж свої закони, напрацьовані у десятках війн.
Далі буде. Практику для практиків треба передавати наочно: з ока в око.
Слава Героям!
Бережім Україну і українців.
Друкується зі скороченнями.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал