В незгасному світлі чарівного ліхтаря

 
Михайло ЛИТВИНЕЦЬ
 
Публікації та ознайомлення нашої громадськості з творами одного з класиків світової літератури ХХ століття бельгійського письменника Моріса Карема (1899–1978) в адекватному озвученні українською мовою майстра художнього перекладу Всеволода Ткаченка належать до вагомих надбань у галузі українського художнього перекладу і стало помітною подією в культурному житті незалежної України. Та це й зрозуміло, адже В. Ткаченко як знавець мови Віктора Гюго і франкомовної літератури відкрив ще одну мало відому в Україні сторінку бельгійської поезії. І в цьому криється хай не гучний, як на перший погляд, але справжній творчий подвиг перекладача.
 
Всеволод Ткаченко має значні здобутки в галузі художнього перекладу. Це насамперед антології «Поезія Африки» (1983) і «Сад божественних поезій. Тисячоліття любовної французькомовної лірики» (2011), книги «Пісні» П.-Ж. Беранже (1970, 1980) і «П’яний корабель» Артюра Рембо (1995), дитячі видання «Вірші для слухняних дітей» (1985) і “Баєчкопісеньки і квітопісеньки” (2008) Р. Десноса, “Троє цуценят покидають Париж” (1991); поважніі добірки віршів Ш. Бодлера, П. Верлена, П. Елюара, Л. Арагона, Ж. Превера та багатьох інших франкомовних поетів світу. І звичайно ж блискучий переклад спадщини Моріса Карема. Про це йшлося на презентації, вірніше на творчій зустрічі, що повторилася в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського. Всеволод Іванович представив двомовне (французькою та українською мовами) видання М. Карема «La lanterne magique». – «Чарівний ліхтар», яке побачило світ минулого року у видавництві «Український письменник» у серії «Об’єднана Європа – українським дітям» за підтримки Програми сприяння видавничій справі «Сковорода» Посольства Франції в Україні.
Про високий рівень художніх перекладів В. Ткаченка, що ввійшли до цієї книжки, ще раніше висловили схвальне слово, підкріпивши його професійним аналізом, відомі українські письменники, перекладачі, літературознавці й перекладознавці Олександр Мокровольський, Максим Стріха, Юрій Ковбасенко, Станіслав Караман, Олександр Гордон, Сергій Лучканин, Олена О’Лір і директор музею Максима Рильського Вікторія Колесник.
Книжка «Чарівний ліхтар» ввібрала в себе поезії в оригіналі та в українському перекладі. Тому, серед усього іншого, вона має ще й практичне значення як посібник для школярів і студентів, які вивчають французьку мову.
Чарівний ліхтар зичливої поезії М. Карема освітлює щасливі літа дитинства, коли перед малечею відкривається безмежність любові до батьків і незглибимість людської доброти (вірші «Колискова», «Мамуні», «Таткові», «Колискова», «Дідусь», «Доброта»). В тому яскравому світлі вирізняється приваблива краса природи в усіх її проявах рослинного і тваринного світу, в якому не мовкнуть щебетливі пташки і бавляться звірята («Мій папуга», «Світлячок», «Качечки», «Троє равликів»). Автор ненав’язливо навчає своїх юних і не юних прихильників любити природу, шанувати і берегти її як сутність усього живого на землі. Віршем «Троянда» бельгієць Моріс Карем неначе перекликається через просторінь часу з українцем Михайлом Коцюбинським. Він, ліричний поет, засвідчив свою любов до квітки, яка сказала йому: «Здоров!». А наш сонцепоклонник, побачивши на острові Капрі блідо-рожеві мальви, також зрадів і, знявши капелюха, привітав їх: «Здоровенькі були! Як живеться на чужині?»
До речі, задовго до того, як засвітився український «Чарівний ліхтар», час від часу з’являлися публікації добірок віршів М. Карема в перекладах Всеволода Ткаченка, і в 2004 році у видавництві «Ярославів вал» навіть випурхнула в світ книжечка-мелелик «Доброта». Запам’яталася її презентація в місті Обухів, на малій батьківщині Андрія Малишка, в середній школі № 5, в якій вивчаються три іноземні мови. Учні радісно зустріли Всеволода Івановича, продекламувавши вірші Моріса Карема в його перекладах, і показували виставку своїх картин. Пізніше кольорові малюнки обухівських школярів Олександра Алешкова й Юлії Харченко за сюжетами бельгійського письменника були вміщені в книзі «Чарівний ліхтар».
Відтоді поезії Моріса Карема не лише чарують юних читачів красою образів, а й спонукають до творчості. Так учні Київської дитячої школи мистецтв № 2 ім. М. Вериківського виготовили дві книжечки-саморобки «Ілюстрації за творами Моріса Карема». Ці книжечки були презентовані під час Тижня дитячої книги «Українська книга – дітям» у Національному музею літератури України.
Ще задовго до того, як поезія М. Карема з’явилася в одежі українського слова, вона здобулася на голосний відгук в Європі та на інших континентах. Його творчість відзначено рядом престижних міжнародних премій, зокрема 1972 року в Парижі він був обраний «князем поезії». Твори письменника перекладені білоруською, болгарською, польською, китайською, російською, сербською, словенською, угорською та іншими мовами.
«Дивовижно невимушений і простий голос, що відлунює глибокою прозорістю, – наголошує в передмові до українського «Чарівного ліхтаря» президент Фундації Моріса Карема в Брюселі Жанніна Бюрні, – наважився говорити з людьми різного віку буденними словами, сповненими любові або інколи й бунту. Словами, які попри мовні, географічні, релігійні та культурні відмінності, знайшли стежку до іноземного читача».
Образна й мелодійна лірика М. Карема полонила cерця багатьох композиторів із різних країв і країн. На цей час бібліографія музичних творів на тексти бельгійця фіксує понад двісті шістдесят імен, серед них і такі відомі, як Франсіс Пуленк і Даріус Міло; вже відомо понад дві тисячі музичних композицій на Каремові тексти. Серед них і пісня-балада «Повернення короля», яка в другій половині минулого століття потрапила до списку найпопулярніших європейських шлягерів. До речі, українська талановита композиторка Анастасія Комлікова поклала на музику дванадцять пісень М. Карема, які в українському відтворенні Всеволода Ткаченка зазвучали легко й невимушено, надто «Повернення короля»:
 
Нога дерев’яна, залізний шолом –
Додому король із війни шкутильгав.
Залізний шолом, дерев’яна нога –
Хоча й шкутильгав, але в лад підтягав
Солдатам, що дружно співали гуртом.
 
Густий оксамит і немурські шовки –
На вежі весь день королева зорить.
Немурські шовки і густий оксамит –
Від щастя вона зашарілась таки,
Всміхаючись, ніжна, наче блакить.
 
Ця пісня-балада, в якій збережено образно-смислову структуру оригіналу і не втрачено при перекладі його архітектоніки з усіма внутрішніми і кінцевими римами, особливо піднесено й бадьористо звучить у майстерному виконанні соліста Національної опери України Юрія Олексійчука.
Задушевні й мелодійні пісні та романси на слова Моріса Карема, що їх відтворив по-українському В. Ткаченко, ввійшли також до репертуару художніх колективів таких, як ансамбль бандуристів «Мальви» і хор «Веснянка» молодіжного центру «Арт» Печерського району столиці. Крім того, Каремові пісні неодноразово звучали на радіо «Культура».
Отже, завдяки подвижницькій діяльності Всеволода Ткаченка творчість бельгійського поета-класика Моріса Карема повнокровно входить в українську культуру, охоплюючи різні її галузі, як-от: красне письменство і живопис, музика і виконавське мистецтво. Цим В. Ткаченко ще раз підтвердив своє реноме справжнього майстра-творця і вірного учня національної школи українського художнього перекладу Миколи Зерова і Максима Рильського, Григорія Кочура і Миколи Лукаша. Тому поза всяким сумнівом поетичні переклади Всеволода Ткаченка, які ввійшли до двомовної книжки Моріса Карема «Чарівний ліхтар», заслуговують на високе державне відзначення Премією Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2017 рік.
 

№18 (206) 8 вересня 2017