«Траєкторія молі»

 

Тетяна Терен оголосила, що йде з посади директорки Українського інституту книги. Про це вона написала на своєму фейсбуці.

 

У пості Тетяни Терен ідеться про те, що таке її рішення було вмотивованим великими труднощами в роботі із системою і постійними перешкодами на шляху до мети: «найбільший абсурд системи полягає в тому, що, аби щось зробити, ви постійно маєте обходити або порушувати її правила».

Ось кілька цитат із тексту Тетяни  Терен.

«Це було схоже на пастку – від того, що ви не знали, що на вас може чекати, і від того, про що вам свідомо не говорили. В один момент вашою відповідальністю стало все – пізно проведений конкурс, невикористані кошти, оклади 1700-4400 гривень, закладений у бюджет без жодної концепції проект «Цифрова бібліотека» і приміщення, яке з’явилося в Інституту аж у жовтні – без меблів, техніки і ремонту…

Більшість тих процедур, тих викликів і тих завдань, через які пройшли перші члени команди Інституту, мали бути вирішені до нас. Якщо Міністерство (культури) створює нову державну установу, воно має розуміти, як мінімум, де ця установа буде розміщуватися і в яких умовах працюватимуть її перші працівники. Так, одна людина, три, п’ять можуть працювати в кав’ярнях, але коли їх уже п’ятнадцять, їм потрібні мінімальні умови для роботи. Якщо ця установа вам стратегічно важлива. Хоча Інститут був створений без жодної стратегії, але мова не про стратегію, а про найпростіші потреби будь-якої установи – приміщення і оплату праці. Якщо ж усі ці початкові процеси вирішено покласти на керівника цієї установи, це мало бути прописано в умовах конкурсу, бо цей керівник має враховувати всю підготовчу роботу в своїй програмі й закладати на розбудову установи мінімум рік…

Про головне – бюджет Інституту книги на 2018 рік. Чимало видавців за його ухваленням стежили уважніше, ніж працівники Інституту книги. За кодом 2282 у ньому ви побачите 125,7 мільйонів гривень на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга». Якщо ще кілька місяців тому я вважала, що ця програма в переформатованому вигляді може бути корисною і важливою для ринку, оскільки дійсно є напрямки, які потребують державної підтримки, то зараз я бачу, наскільки вона є небезпечною і навіть безглуздою для Інституту книги на етапі його становлення. Ми неодноразово розповідали, з яких проектів і програм розпочинали свою діяльність Інститути книги в інших країнах, натомість в Україні Інститут книги відразу ж почали сприймати як розподільник коштів для видавництв, які, будуючи свій бізнес, розраховують насамперед на кошти з державного бюджету…

Ми теж неодноразово вже говорили, що у Польщі на подібну програму, яку реалізує Міністерство культури, виділяється щороку близько 30 мільйонів гривень. І врешті ви запитаєте – звідки ж 125,7 мільйонів? У бюджетному запиті ми подавали за зразком минулого року 50 мільйонів, решта – результат наполегливих зусиль видавців, частина щоденної роботи яких – вибивати кошти на державні програми і визначати замість Інституту його потреби і бюджет, який він має розподілити. Без наперед продуманої стратегії – знову застрибуючи в останній вагон…»

 

litakcent.com

 

Від редакції.

Прикро, але закономірно. Культура – це далеко не маргінальна тема для держави, аби до неї ставитися за залишковим принципом. Проте, на жаль, саме такою була і залишається державна політика у сфері культури. Вірніше, така політика взагалі відсутня, або ж подекуди нагадує «траєкторію молі».

Отож, втрачено дорогоцінний час. 2017 рік став роком повністю проваленої книговидавничої програми «Українська книга». Перспектива – незрозуміла, але, на жаль, в будь-якому разі невтішна. За відсутності державної стратегії у сфері культури, особливо з огляду на зовнішні і внутрішні загрози.

При цьому зазначимо, що нині, зародившись десь у високих кабінетах, стартував ще один державний і ну дуже «інноваційний проект» під назвою «Український культурний фонд». Вже навіть керівника призначено – дружину Президента…

І знову, як і у випадку Українського інституту книги, звучать захмарні обіцянки: державні мужі пасталакають про «європейський рівень» і неймовірні перспективи…