Книжки. Квітень. Черкаси

 

20 – 22 квітня відбувся ІІ Черкаський книжковий фестиваль «Маестро»

Дістатися до Черкаської обласної філармонії, яка перетворилася на книжкову мекку на три фестивальні дні, було не складно. На зупинках афіші, перед входом — групи галасливих школярів. Розпочиналося свято книжки.

Фестиваль ініційовано засновницею МГО «Книжковий маестро» і викладачем кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Людмилою Фіть, яка офіційно відкрила фестиваль.

Артем Чех і Захар Колісніченко

Артем Чех і Захар Колісніченко

«Книга – це життєва мудрість, здатність почути вічні слова, зробити себе трішки добрішим. До того ж книга відволікає нас від гаджетів», – зазначив під час виступу перший заступник голови ОДА Віталій Коваль та подякував всій команді, яка готувала книжковий фестиваль. Також виступив в. о. директора Інституту книги Сергій Ясинський. Під час відкриття відбулося нагородження переможців конкурсу «Чечитка». Черкащани протягом 2017 року мали змогу ознайомитися з книгами різножанрових сучасних письменників і вказати в анкеті ту, яка найбільше сподобалася. Фіналістами стали Дара Корній, Катерина Калитко та Олександр Ірванець. Перемога дісталася Дарі Корній за збірку оповідань «Місячне сяйво».

Стенди понад 50 видавництв розташувалися на двох поверхах філармонії. Три зали для презентацій, приміщення книгарні «Буквиця», приміщення міських бібліотек, музеї «Кобзаря», театр-студія «PROtest» та кав’ярень – усюди звучить література. Програма насичена та різноманітна. Тут можна було зустріти Оксану Забужко, Василя Шкляра, Мирослава Дочинця, Володимира Лиса, Надію Гуменюк, Дару Корній, Любка Дереша, Артема Чеха, Макса Кідрука, Сашка Дерманського, Артема Полежаку та багатьох інших авторів.

 

ГІТАРА. КАВА. ВІРШІ

У «Фабриці кави» лунали вірші та пісні від Марії Пак (м. Стрий), Богдана Кухти (м. Львів) та Анастасія Дмитрук  з книжкою «Це моя і твоя війна»

Іванка Світляр зорганізувала поетичні батли. Змагання проходили у лаунж-барі «Гараж». Серед 36 кандидатів за попередніми онлайн-заявками відібрали 12 учасників. Також поетичне дійство привезли організатори конкурсу «Гайвороння» Яніна Дияк, Ігор Астапенко та Богуслав Поляк. Черкащанин Артем Чех презентував «Точку нуль».

 

«ПОВЕРНЕННЯ КЛАСИКІВ»

Оксана Забужко про повернення класиків

Оксана Забужко про повернення класиків

На зустріч з Оксаною Забужко прийшло чимало відвідувачів. Вільних місць не було, а подекуди ще й стояли. Письменниця представила перевидання «Шевченкового міфу України» та «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (вперше вийшло в 2007 році у вид-ві «Комора»). Лекція «Повернення класиків» присвячена актуальності, проведенню паралелей епохи, коли формувалась Україна, як незалежна держава, значимості постатей для сьогодення.

«Сьогодні воно (видання – прим. Н.С.) читається по-інакшому, коли почали з’являтися друком тексти, на які я в цій книжці («Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» − Н.С.) тільки посилаюся, як, наприклад, вперше видані без купюр листи Лесі Українки, мало того, що 40 років їх взагалі ніхто не видавав, коли останній раз їх видавали при радянській владі, у так званому академічному жовтенькому дванадцятитомнику, то там вони були порізані, порубані, постріляні згідно канонів радянської цензури, не кажучи вже про те, що була вилучена ціла купа листів у зв’язку з неблагонадійністю в очах радянської влади багатьох адресатів Лесі Українки».

Через роки ми зберегли спільне бачення України, про що наголосила Оксана Забужко:

«Світ міняється і люди, котрі були заховані, витіснені на марґінес, перетворені на оруелівських неосіб: вирізані з фотографій, викреслені з довідників повертаються зі своїми яскравими обличчями, своїми профілями, своїми біографіями, своїми устремліннями і своєю візією світу, Європи і України в ній. Тепер, виявляється, що їхня візія – вона ж і наша візія. Їхня візія європейської України, якимось чином вона збереглася, хоча ми не читали першоджерел, але оця візія європейської України, цей ідеал демократичної України у вільній Європі якимось чином (якимись зашитими меседжами в доступних нам текстах) до нас дійшов».

Тема повернення гомерівська і кожне покоління національну класичну літературу перекладає своєю мовою. Таким чином роблячи цих класиків своїми сучасниками. Бо ж у їхніх текстах закладені важливі для нас смисли. І часто це про майбутнє.

«Наші класики вертаються репресовані, напіврепресовані, десь забуті, десь недооцінені, коли проживши, набувши певного досвіду як історичний народ, як народ, котрий продемонстрував самому собі і щодня продовжує доводити свою суб’єктність, який уже завоював собі право на обличчя в історії ХХІ століття, саме сьогодні ми готові, нарешті, до їхньої реабілітації, розуміння того, що вони зробили для нас усіх і чим ми їм завдячуємо, тобто до якої міри нас сьогоднішніх не було б без них тодішніх. Вони почали повертатись і проступати як тло на тих вирізаних фотографіях. Коли вони повертаються і книжка читається інакше: більш насиченіше, зриміше, менш схематично, більше «м’яса», − сказала Оксана Стефанівна.

 

ЛЮДИНА ПОЗА ЧАСОМ

Про «Голлівуд над Дніпром» (так це місце ознаменував український режисер Олег Чорний, відкрив це місце Олександр Довженко, а згодом тут знімали Андрій Тарковський, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко.) – селище Бучак у Черкаській області розповів Любко Дереш. Історія захопила глядачів, щось містичне було в ній, в манері оповіді письменника. Не щодня таке почуєш.

Унікальні природні рельєфи Бучака та Трохтимирова приваблювали кінорежисерів. «У 80-х роках ці місця почали досліджувати езотерики. Деякі люди зустрічалися з дечим особливим на Трохтимирові, − розповів Любко Дереш, − Ми можемо вважати, що цей світ твердий, що його можна розібрати на книжки, лампочки, атоми, як нас вчили в школі, це віддаляє нас. Не всі стежки проведуть тебе з точки А в точку Б, тому що світ є складнішим, ніж можна намалювати його на карті. Коли блукаєш, ти можеш відчути, що світ не зводиться до карт. І він відчуває тебе».

По завершенню літературного перфомансу глядачі вишикувалися у чергу за автографом, хтось тримав «Поклоніння ящірці», хтось «Культ», хтось новий роман «Спустошення» (вийшов у 2017 році). І всіх оповила атмосфера чогось незвичайного, таємничого.

Також на фестивалі можна було помалювати кавою, спробувати зробити комікс із Оленою Павловою, авторкою персонажа кота Інжира, пройти квест за «Часодіями» Наталії Щерби та взяти участь у благодійному аукціонів книжкових ілюстрацій Владислава Єрка.

Свято відбулось!

 

Спеціально для УЛГ Ніна Скочко